Що таке пекло? Чи це місце вічних мук?
Відповідь з Біблії
У багатьох українських перекладах Біблії вживається слово «пекло» або «ад» (Псалом 16:10 a; Дії 2:27). Багато людей вірить, що пекло, як зображено на малюнку вище,— це місце, де грішники мучаться у вічному вогні. А що про це каже Біблія?
У цій статті:
Чи пекло — це місце вічних мук?
Ні. Єврейське слово шеол і грецьке слово гадес, які в багатьох Бібліях перекладені як «пекло» або «ад», насправді означають «могила», а саме спільна могила людства. Біблія вчить, що люди, які потрапляють в цю могилу, просто перестають існувати.
Померлі є у стані несвідомості, тому не відчувають болю. «Мертві не знають нічого... Бо немає роботи, помислу, пізнання і мудрості в аді, куди ти підеш» (Екклезіаста 9:5, 10, переклад Р. Турконяка, 2011). Там ніхто не стогне від болю. Натомість Біблія каже: «Нехай посоромляться безбожні — нехай замовкнуть в аді» (Псалом 31:17, переклад Р. Турконяка, 2003; Псалом 115:17).
Бог постановив, що плата за гріх — це смерть, а не муки в пеклі. Тому Адама, першу людину на землі, Бог попередив, що за непослух покарає смертю (Буття 2:17). Він ні слова не сказав про вічні муки в пеклі. Пізніше, коли Адам згрішив, Бог сказав: «Ти порох і до пороху вернешся» (Буття 3:19). Тобто Адам мав просто перестати існувати. Якби Бог справді збирався відправити його в пекло, то обов’язково згадав би про це. З того часу пройшло багато століть, але Бог не змінив покарання за порушення його законів. У Римлян 6:23 сказано: «Плата за гріх — смерть». Накладати додаткове покарання було б несправедливо, оскільки «той, хто помер, звільнився від гріха» (Римлян 6:7).
Богу огидна сама думка про те, щоб вічно когось мучити (Єремії 32:35). Таке покарання повністю суперечить біблійному вченню, що «Бог є любов» (1 Івана 4:8). Більше того, Бог хоче, щоб ми служили йому з любові, а не тому що боїмося вічно горіти в пеклі (Матвія 22:36—38).
Хороші люди теж були у пеклі. Вірні Богу люди, як-от Яків чи Йов, вірили, що після смерті підуть до пекла (Буття 37:35; Йова 14:13). Навіть про Ісуса Христа сказано, що після смерті він певний час був у пеклі (Дії 2:31, 32). Тож чітко зрозуміло, що у тих перекладах Біблії, де вжито слово «пекло», насправді мова йде про спільну могилу людства b.
Хіба притча про багача і Лазаря не вчить про муки в пеклі?
Цю притчу розказав Ісус, її можна прочитати в Луки 16:19—31. Притча — це вигадана історія, мета якої навчити моральних чи духовних істин. Тож Ісусова розповідь про багача і Лазаря не є реальною історією (Матвія 13:34). Детальне пояснення цієї притчі можна прочитати у статті «Що означає притча про багача і Лазаря?».
Чи пекло символізує відчуження від Бога?
Ні. У Біблії чітко написано, що мертві перебувають у стані несвідомості (Псалом 146:3, 4; Екклезіаста 9:5). Тож вони не можуть усвідомлювати, що стали відлучені або відчужені від Бога.
Чи хтось повертався з пекла?
Так. Біблія розказує про дев’ятьох людей, які померли і були у спільній могилі людства (або у «пеклі», як перекладено в деяких Бібліях), а потім повернулися назад, коли їх воскресили c. Якби вони були у пеклі при свідомості, то обов’язково розказали, що там відбувається. Але жоден з них ні слова не згадав про якісь муки чи взагалі про якісь відчуття. Чому? Тому що, як не раз сказано в Біблії, померлі перебувають у стані несвідомості, схожому на глибокий сон (Івана 11:11—14; 1 Коринфян 15:3—6).
a У багатьох перекладах Біблії українською мовою у Псалом 16:10 не вживається слово «пекло». Натомість перекладачі використали такі вирази як «підземна пропасть» (переклад П. Куліша, 1912), «підземна безодня» («Біблія з коментарями»), «царство мертвих» (переклад Д. Цоліна). А дехто просто писав шеол, тобто транслітерував єврейське слово (переклад І. Хоменка; переклад Р. Турконяка, 2016; переклад О. Гижі).
b Дивіться рамку «Слова, які вживаються в мові оригіналу».