Після 4026 року до н. е.

«Змій» ставить під сумнів право Єгови володарювати і його спосіб правління. Єгова обіцяє, що з’явиться «потомство», або «насіння», яке зрештою розчавить змія, тобто Сатану (Буття 3:1–5, 15, примітка). Однак Єгова дозволяє, щоб люди якийсь час під впливом змія правили самостійно.

1943 рік до н. е.

Єгова каже Аврааму, що обіцяним «потомством» стане його нащадок (Буття 22:18).

Після 1070 року до н. е.

Єгова запевняє царя Давида, а згодом його сина Соломона, що обіцяне «потомство» походитиме з їхнього роду (2 Самуїла 7:12, 16; 1 Царів 9:3–5; Ісаї 9:6, 7).

29 рік

Єгова вказує на Ісуса як на обіцяне «потомство», спадкоємця Давидового престолу (Галатів 3:16; Луки 1:31–33; 3:21, 22).

33 рік

Змій, Сатана, образно кажучи, ранить обіцяне «потомство», добившись смерті Ісуса. Єгова воскрешає Ісуса до життя на небі і приймає цінність Ісусового досконалого життя, завдяки чому Адамові нащадки можуть отримати прощення гріхів і вічне життя (Буття 3:15; Дії 2:32–36; 1 Коринфян 15:21, 22).

1914 рік або невдовзі після цього

Ісус скидає змія, Сатану, на землю на короткий час (Об’явлення 12:7–9, 12).

Майбутнє

Ісус ув’язнює Сатану на 1000 років, а після того знищує його — образно кажучи, розчавлює йому голову. Початковий намір Єгови щодо землі і людства сповняється, його ім’я очищене від наклепу, правомірність його володарювання доведено (Об’явлення 20:1–3, 10; 21:3, 4).