Стільки тисяч. Букв. «міріади». Грецьке слово вказує на групу з 10 000, але також може стосуватися дуже великого, невизначеного числа.

Закваски. Або «дріжджів». У Біблії закваска часто символізує гріх і зіпсуття; тут стосується фальшивих вчень і негативного впливу (Мт 16:6, 11, 12; 1Кр 5:6—8).

При світлі. Тобто привселюдно.

Проповідуватися з дахів. Див. коментар до Мт 10:27.

Геєну. Див. коментар до Мт 5:22.

Горобців. Див. коментар до Мт 10:29.

За дві дрібні монети. Букв. «за два асарії». Раніше, під час своєї третьої подорожі Галілеєю, Ісус сказав, що два горобці коштували один асарій (Мт 10:29). Асарій був платою, яку людина отримувала за 45 хвилин праці. (Див. додаток Б14.) Мабуть, приблизно через рік, в Юдеї, Ісус, як зазначає Лука, каже, що п’ятьох горобців можна купити за два асарії. Порівнюючи ці два уривки, ми дізнаємося, що горобці були такі дешеві, що торговці додавали п’ятого безкоштовно.

У вас навіть усе волосся на голові пораховане. Див. коментар до Мт 10:30.

Народними зборами. Або, можливо, «синагогами». Вжите тут грецьке слово сінаґоґе́ буквально означає «збирання разом; збори». У Грецьких Писаннях це слово переважно стосується будівлі або місця, де юдеї збиралися, щоб читати Писання, навчати, виголошувати проповіді і молитися. (Див. глосарій, «Синагога».) Хоча в цьому вірші сінаґоґе́ може вказувати на синагоги, при яких діяли юдейські місцеві суди (див. коментар до Мт 10:17), воно, найімовірніше, вживається в ширшому значенні й стосується зборів для широкого загалу, на які мали право приходити як юдеї, так і неюдеї. Такі збори склика́ли, щоб судити християн за їхню віру й, можливо, навіть виносити якийсь вирок.

Поділився зі мною спадщиною. У Мойсеєвому законі містилися чіткі вказівки стосовно того, як ділити спадщину. Найстарший син отримував подвійну частку, оскільки успадковував обов’язки голови родини (Пв 21:17). Решту спадку розділяли між іншими нащадками. Мабуть, через жадібність чоловік хоче отримати більше, ніж йому належить, і тому не вагається перервати Ісусове обговорення духовних тем своїм питанням про матеріальне. Ісус діє мудро і відмовляється втручатися в суперечку, однак застерігає слухачів від жадібності.

Вирішувати ваші суперечки. Або «щось між вами ділити; бути між вами посередником». Цими словами Ісус показує, що не бачить потреби втручатися в справи, щодо яких Мойсеїв закон містив чіткі вказівки. Крім того, в Законі говорилося, що розсуджувати фінансові суперечки мали старійшини. Ісус також розумів, що прийшов на землю не для того, аби вирішувати такі справи. Його завданням було проповідувати добру новину про Боже Царство.

Жадібності. Або «пожадливості». Грецьке слово плеонексı́а передає думку про ненаситне бажання мати більше. Це грецьке слово також вживається в Еф 4:19; 5:3. У Кл 3:5 Павло, згадуючи про жадібність, каже, що вона є ідолопоклонством.

Приклад. Див. коментар до Мт 13:3.

Собі. Або «своїй душі». Грецьке слово псіхе́, яке традиційно перекладають як «душа», тричі вживається у віршах 19 і 20. Значення цього слова залежить від контексту. (Див. глосарій, «Душа».) В цьому вірші воно стосується самої людини, яка є фізичною і видимою, а не чогось нематеріального, невидимого всередині людського тіла. Тож вислів «своїй душі» і слово «собі», по суті, означають те саме. (Див. коментар до вислову ти маєш у цьому вірші і коментар до Лк 12:20.)

Ти маєш. Або «душе, ти маєш». Тут нерозумний чоловік звертається до самого себе. Як пояснено в коментарі до слова собі у цьому вірші, грецьке слово псіхе́, яке традиційно перекладають як «душа», тут стосується самої людини. (Див. глосарій, «Душа».)

Нерозумний. Або «ти, безглуздий». В Біблії слова «нерозумний» і «безглуздий» необов’язково вказують на того, кому бракує розуму. Зазвичай вони стосуються людини, яка відкидає здоровий глузд, спосіб життя якої свідчить про зневагу до моральних принципів і Божих праведних норм.

Від тебе зажадають твоє життя. Вживання грецького дієслова у третій особі множини (перекладене як «зажадають») не вказує на якусь групу людей чи ангелів. Воно лише передає думку про те, що станеться з чоловіком. Ісус не мав на меті показати, як чи від чиїх рук помре багатий чоловік. Він просто сказав, що чоловік тієї ночі помре.

Твоє життя. Або «твою душу». Як згадувалось у коментарі до Лк 12:19, значення грецького слова псіхе́, яке традиційно перекладають словом «душа», залежить від контексту. В цьому вірші воно стосується життя людини. (Див. глосарій, «Душа».)

Багатим у Божих очах. Або «багатим перед Богом». Йдеться про людину, яка нагромаджує те, що важливе з Божого погляду.

Перестаньте тривожитись. Або «перестаньте переживати». Часова форма грецького дієслова мерімна́о вказує на наказ припинити дію, що вже триває. Грецький відповідник слова «тривожитись» може передавати думку про переживання, які поглинають людину і розпорошують її увагу, позбавляючи радості. Лука вживає це грецьке слово в Лк 12:11, 25, 26. Те саме дієслово використовує Павло в 1Кр 7:32—34 і Флп 4:6. (Див. коментар до Мт 6:25.)

Своє життя. Або «свої душі». Грецьке слово псіхе́, яке традиційно перекладають як «душа», тут стосується життя людини. (Див. глосарій, «Душа».)

Життя. Або «душа». Як і в попередньому вірші, грецьке слово псіхе́ тут стосується життя людини. У цьому контексті поєднання слів життя (душа) і тіло представляє людину в цілому.

Круків. У Грецьких Писаннях про цих птахів говориться лише тут. Коли Ісус давав подібне застереження у Нагірній проповіді, він не згадував конкретних птахів (Мт 6:26). Лука записав слова, які Ісус сказав під час свого служіння в Юдеї приблизно через півтора року після того, як виголосив Нагірну проповідь у Галілеї. Цього разу Ісус підкреслив свою думку, вказавши на круків, які за Законом вважалися нечистими (Лв 11:13, 15). Очевидно, він хотів навчити важливого уроку: якщо Бог піклується про нечистих птахів, то можна не сумніватися, що він завжди дбатиме про людей, які на нього покладаються.

Продовжити собі життя хоча б на лікоть. Див. коментар до Мт 6:27.

Навіть таку дрібницю. Або «таку найменшу дрібницю». Букв. «найменшого». Очевидно, йдеться про те, що сказано у попередньому вірші: здатність продовжити собі життя хоча б на лікоть. Люди не можуть продовжити собі життя ані на лікоть — ані на трохи. Тож для чого поринати з головою в те, щоб нагромаджувати величезні багатства, їжу, одяг, доми та інше майно?

Лілії. Дехто стверджує, що Ісус мав на увазі анемони. Але вислів, вжитий в оригіналі, може стосуватися різних квітів з лілієцвітих, як-от тюльпанів, гіацинтів, ірисів і гладіолусів. Ще дехто вважає, що Ісус говорив у загальному про дикорослі квіти, які росли в тій місцевості, тому перекладає цей вислів як «польові квіти». Можливо, такий погляд слушний, оскільки ця фраза вживається паралельно з фразою «рослинка в полі» (Лк 12:28; Мт 6:28—30).

Рослинку... в піч. Див. коментар до Мт 6:30.

Маловіри. Див. коментар до Мт 6:30.

Перестаньте жити в непевності й тривозі. Або «перестаньте переживати». Цим висловом перекладено грецьке слово метеорı́зомай, яке в Грецьких Писаннях вживається лише тут. У класичній грецькій мові це слово означало «високо підніматись; висіти», воно навіть могло передавати думку про корабель, який кидають з боку в бік морські хвилі. Але тут воно вживається у переносному сенсі і означає тривожитися, бути неспокійним через сумніви й тривогу, немов той, кого кидає хвилями.

Далі шукайте. Форма вжитого тут грецького дієслова вказує на тривалу дію і може перекладатись як «постійно шукайте». Було б неправильно, якби послідовники Ісуса якийсь час шукали Царства, а потім зосередилися на інших справах. Вони мають завжди ставити Царство на перше місце у своєму житті. Така сама порада Ісуса записана в Мт 6:33. Ісус дав її, коли виголошував Нагірну проповідь в Галілеї. У цьому вірші Лука розповідає про події, які сталися приблизно через півтора року після того, очевидно в Юдеї, під кінець Ісусового служіння. Мабуть, Ісус вважав за потрібне повторити дану раніше настанову.

Дари милосердя. Див. коментар до Мт 6:2.

Одягніться і приготуйтесь. Букв. «нехай ваші стегна будуть підперезані». В тексті оригіналу вживається ідіома, яка стосується звичаю збирати кінці довгого верхнього одягу під пояс, щоб приготуватись до роботи, бігу чи чогось іншого. Ця ідіома означає бути готовим до якоїсь діяльності. Подібні вислови часто трапляються у Єврейських Писаннях. (Наприклад, Вх 12:11, прим.; 1Цр 18:46; 2Цр 3:21, прим.; 4:29; Пр 31:17, прим.; Єр 1:17, прим.) В цьому вірші форма грецького дієслова вказує не на одноразову дію, а на стан — на готовність Божих служителів до духовної діяльності. В Лк 12:37 те саме грецьке дієслово перекладене як «підпережеться». У 1Пт 1:13 вислів «підготуйте свої розуми до діяльності» буквально означає «підпережіть стегна свого розуму».

Він підпережеться. Див. коментарі до Лк 12:35; 17:8.

Другої сторожі. Тобто приблизно від 21:00 до півночі. Тут використано поширену серед греків і римлян систему поділу, за якою ніч ділили на чотири частини (сторо́жі). У давнину євреї ділили ніч на три сторожі, по чотири години в кожній (Вх 14:24; Сд 7:19), але в часи Ісуса загальноприйнятою була римська система. (Див. коментарі до Мт 14:25; Мр 13:35.)

Третьої. Тобто від півночі приблизно до 03:00. (Див. коментар до Мр 13:35.)

Розсудливий. Або «мудрий». Вжите тут грецьке слово фро́німос передає думку про розуміння, пов’язане з проникливістю, далекоглядністю, розважливістю, обачністю і мудрістю. Лука вживає форму цього грецького слова в Лк 16:8, де воно перекладене як «кмітливіші». Те саме грецьке слово використовується у Мт 7:24 і 25:2, 4, 8, 9. У Септуагінті це слово вживається стосовно Йосипа в Бт 41:33, 39.

Управитель. Або «домоправитель». Грецьке слово ойконо́мос стосується слуги, поставленого над іншими слугами. У стародавні часи таке становище часто займав вірний раб. Він управляв справами свого пана, і той цілковито йому довіряв. Наприклад, таким управителем був Авраамів слуга, який «управляв усім, що [Авраам] мав» (Бт 24:2). Йосип також виконував подібні обов’язки, як видно з Бт 39:4. В Ісусовому прикладі слово «управитель» вживається у формі однини, але це не означає, що він представляє одного конкретного чоловіка. В Біблії іменники у формі однини іноді використовуються як збірні іменники. Наприклад, до всього ізраїльського народу Єгова говорить: «Ви мої свідки [множина]... мій слуга [однина], якого я вибрав» (Іс 43:10). Управитель, згаданий у прикладі Ісуса,— це так само збірний образ. У паралельній розповіді в Мт 24:45 цього управителя названо «вірним і розсудливим рабом».

Своїми слугами. Або «домашньою прислугою». В цьому вірші слово «слуги» (грецькою терапе́йа), як і вислів «хатні слуги» (грецькою ойкете́йа) в Мт 24:45, стосується всіх, хто працює у володіннях пана. Лука вживає слово, поширене в класичній грецькій мові, але в тому самому значенні, що й слово, яке вжив Матвій. Вживання цього слова говорить про те, що Лука, як лікар, був освіченою людиною.

Той раб. Управитель, згаданий у вірші 42, тут названий «рабом». (Див. коментар до Лк 12:42.) Якщо «той раб» буде вірним, то отримає нагороду (Лк 12:44). У паралельній оповіді в Мт 24:45—47 цього управителя названо «вірним і розсудливим рабом». (Див. коментар до Лк 12:45.)

Той раб. Згаданий тут раб — це управитель, про якого говориться в Лк 12:42. Якщо «той раб» буде вірним, то отримає нагороду (Лк 12:43, 44). Якщо ж він не залишиться вірним, то буде покараний «з усією суворістю» (Лк 12:46). Слова у цьому вірші є застереженням для вірного управителя. Коли Ісус говорить у паралельній оповіді в Мт 24:45—51: «Якщо той злий раб скаже у своєму серці...», це не означає, що він передрікає появу «злого раба» чи призначає його. Насправді Ісус застерігає вірного раба, щоб той не виявляв рис, властивих злому рабу, і показує, до чого це могло б призвести.

З усією суворістю покарає його. Див. коментар до Мт 24:51.

Розпалити... вогонь. Ісус справді розпалив символічний вогонь серед юдеїв. Він порушив питання, які стали причиною палких суперечок і спопелили чимало фальшивих вчень і традицій. Наприклад, попри сподівання націоналістично настроєних юдеїв, Месія не звільнив ізраїльський народ від римського правління, а зазнав ганебної смерті. Своїм ревним проповідуванням Ісус наголосив на важливості Божого Царства, розпаливши цим гарячі суперечки серед народу (1Кр 1:23).

Свою останню дрібну монету. Букв. «останню лепту». Грецьке слово лепто́н означає щось маленьке і тонке. Лепта дорівнювала 1/128 денарія і, очевидно, була найменшою мідною чи бронзовою монетою, яку використовували в Ізраїлі. (Див. глосарій, «Лепта», і додаток Б14.)