Лист до римлян 4:1—25

4  Якщо це так, то що сказати про здобуток нашого прабатька Авраама?  Наприклад, якби Авраам був визнаний праведним на основі вчинків, він мав би чим хвалитися, але не перед Богом.  А що говориться в Писанні? «Авраам повірив Єгові, і це зарахувалося йому як праведність».+  Тепер подумаймо: якщо людина працює, то платня зараховується їй не як вияв незаслуженої доброти, а як щось належне.  Проте якщо людина не покладається на свою працю, а вірить у того, хто визнає́ грішника праведним, то її віра зараховується їй як праведність.+  Подібно й Давид говорить про щасливу людину, яку Бог визнав праведною незалежно від її вчинків:  «Щасливі ті, кому прощено беззаконні вчинки і вибачено гріхи.  Щаслива людина, якій Єгова не зарахує гріха».+  Тож чи тільки обрізані щасливі, чи також необрізані?+ Бо ми говоримо: «Віра Авраама зарахувалася йому як праведність».+ 10  А за яких обставин вона зарахувалася йому як праведність? Коли він був обрізаний чи необрізаний? Не тоді, коли вже був обрізаний, а коли ще був необрізаний. 11  І він прийняв знак+ — обрı́зання — як печатку праведності на основі віри, яку мав, коли ще був необрізаний. Тому він і міг стати батьком для всіх, хто, навіть будучи необрізаним, має віру,+ яка зараховується їм як праведність. 12  До того ж він міг стати батьком обрізаних потомків — тих, що не лише тримаються обрı́зання, але й наслідують віру, яку мав наш батько Авраам,+ коли був необрізаний. 13  Адже обіцянка, що Авраам успадкує світ, була дана йому і його потомству не через закон,+ а через праведність, яка походить від віри.+ 14  Бо якщо спадкоємцями є ті, хто дотримується закону, то віра стає даремною і обіцянка скасовується. 15  По суті, Закон породжує Божий гнів,+ а де немає закону, там немає і переступу.+ 16  Отже, обіцянка була дана завдяки вірі,— і саме тому це вважається виявом незаслуженої доброти,+ — щоб вона була певною для всіх його потомків,+ причому не лише для тих, хто дотримується Закону, але й для тих, хто має таку ж віру, як Авраам, який є батьком усіх нас.+ 17  (Бо так і написано: «Я зробив тебе батьком багатьох народів».)+ Це було на очах Бога, в якого він вірив, Бога, який оживляє мертвих+ і говорить про те, чого немає, так, наче воно є*. 18  Коли здавалося, що вже немає жодної надії, Авраам усе ж надіявся і вірив, що стане батьком багатьох народів, як було сказано: «Таким численним буде твоє потомство».+ 19  І, хоча його віра не ослабла, він вважав своє тіло вже омертвілим (адже йому було близько 100 років)+ і Саррину утробу відмерлою.+ 20  Проте, пам’ятаючи Божу обіцянку, Авраам мав віру і тому не похитнувся. Він зміцнився завдяки своїй вірі, віддав Богові славу 21  і був твердо переконаний: якщо Бог пообіцяв, то спроможний і виконати.+ 22  І «це зарахувалося йому як праведність».+ 23  Однак слова «це зарахувалося йому» були написані не тільки для нього,+ 24  але й для нас — тих, кому це зарахується, оскільки ми віримо в того, хто воскресив з мертвих нашого Господа Ісуса.+ 25  Він був виданий на смерть за наші проступки+ і воскрес, щоб ми були визнані праведними.+

Примітки

Або «кличе; називає».

Коментарі

Що сказати про здобуток нашого прабатька Авраама? В деяких рукописах вжито варіант «що сказати про Авраама, нашого прабатька». Але аналіз рукописів свідчить на користь варіанта в основному тексті цього видання.

Єгові. Це цитата з Бт 15:6, де в оригіналі вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (транслітеруються як ЙГВГ). (Див. додаток В.) Доступні на сьогодні грецькі рукописи використовують тут слово Тео́с (Бог). Можливо, це слово було взяте тому, що воно містилось в Бт 15:6 у копіях Септуагінти. Це може пояснювати, чому в більшості перекладів використовується слово «Бог». Але оскільки в єврейському тексті, звідки взято цю цитату, міститься тетраграма, Боже ім’я вжито в основному тексті цього вірша. Цілий вислів з Бт 15:6 цитується також в Гл 3:6 і Як 2:23.

Зарахувалося. У 4-му розділі Римлян грецьке слово лоґı́зомай 10 разів перекладено «зарахуватися» та «зараховуватися» (вірші 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 22, 23, 24) і 1 раз — «визнавати» (вірш 6). У давні часи це грецьке дієслово використовували, коли йшлося про обчислення, зокрема ведення рахунків. Воно могло стосуватись обліку прибутків і витрат. Те, що Авраам мав віру і доводив її вчинками, «зарахувалося йому як праведність» (Рм 4:20—22). Звичайно, він та інші вірні чоловіки і жінки дохристиянської доби не були безгрішними. Але Єгова взяв до уваги те, що вони виявляли віру в його обітницю і старались дотримуватись його наказів (Бт 3:15; Пс 119:2, 3). З погляду Єгови вони були невинними в порівнянні зі всіма іншими людьми, які не мали його схвалення (Пс 32:1, 2; Еф 2:12). Безперечно, Авраам та інші вірні люди усвідомлювали, що потребують викупу від гріха, і чекали, що Бог у свій час надасть його (Пс 49:7—9; Єв 9:26). Поки цей час не настав, Бог міг, не порушуючи своїх досконалих норм справедливості, підтримувати стосунки з цими недосконалими людьми і благословляти їх на підставі їхньої віри (Пс 36:10).

Як вияв незаслуженої доброти. Або «як дар». Працівник за свою роботу отримує платню. Він не вважає її даром чи виявом особливої доброти. Але те, що Бог звільняє недосконалих людей від смертного вироку і визнає їх праведними на підставі їхньої віри, справді є виявом незаслуженої доброти. Ніхто не може заслужити таку доброту власними силами, вона виявляється виключно завдяки щедрості Дарівника (Рм 3:23, 24; 5:17; 2Кр 6:1; Еф 1:7; див. глосарій, «Незаслужена доброта»).

Як щось належне. Або «як борг». За свою роботу працівник отримує відповідну платню. Він має на неї повне право, ця платня — наче борг, який йому повинні виплатити. Плата за його роботу не вважається даром чи виявом особливої доброти.

Щасливі. Грецьке слово мака́ріос вживається в Грецьких Писаннях 50 разів. Павло тут говорить про «щасливу людину, яку Бог визнав праведною незалежно від її вчинків» (Рм 4:6). Це грецьке слово вживається стосовно Бога (1Тм 1:11), а також Ісуса в небесній славі (1Тм 6:15). Крім того, воно вживається в Нагірній проповіді у відомих висловлюваннях про щастя (Мт 5:3—11; Лк 6:20—22). Тут, в Рм 4:7, 8, слово «щасливий» цитується з Пс 32:1, 2. Фрази з цим словом часто трапляються в Єврейських Писаннях (Пв 33:29; 1Цр 10:8; Йв 5:17; Пс 1:1; 2:12; 33:12; 94:12; 128:1; 144:15; Дн 12:12). Єврейське і грецьке слова, що перекладаються як «щасливий», вказують не просто на піднесення, яке хтось може відчувати, коли добре проводить час. Згідно з Біблією, щоб бути по-справжньому щасливим, треба розвивати любов до Бога, вірно йому служити, мати його схвалення і благословення.

Прощено. Основне значення грецького слова афı́емі — «відпускати» (Ів 18:8), але воно також може означати «скасувати борг» (Мт 18:27, 32) і в переносному значенні — «простити» гріхи (Мт 6:12). (Див. коментарі до Мт 6:12.) Це слово також вживається в Септуагінті у Пс 32:1 (31:1, LXX), звідки цитує Павло.

Вибачено. Грецьке слово епікалı́пто трапляється в Грецьких Писаннях лише в цьому вірші. Воно буквально означає «покривати», але тут вживається у переносному значенні як синонім до «прощати». Павло цитує з Пс 32:1; в Септуагінті (Пс 31:1) тим самим грецьким дієсловом перекладено єврейське дієслово, яке означає «покривати» і передає думку про прощення гріхів.

Єгова. Це цитата з Пс 32:2, де в оригіналі вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (транслітеруються як ЙГВГ). (Див. додаток В.)

Печатку. Або «гарантію; підтвердження». Слово «печатка» вжито тут в переносному значенні і стосується чогось, що підтверджує право власності. Авраамове обрізання було «печаткою», що підтверджувала його праведність на основі віри. (Пор. коментар до Ів 3:33.)

Батьком для всіх, хто... має віру. У духовному значенні Авраам є батьком не лише для своїх кровних нащадків, які були вірними Богу, але й для всіх учнів Ісуса Христа. Павло наголошує, що Авраам почав виявляти віру ще до того, як був обрізаний (Рм 4:10). Завдяки цьому він став «батьком» необрізаних неюдеїв, тобто язичників, які вірять в Ісуса. Тож на підставі своєї віри і слухняності всі християни зі збору в Римі, незалежно від свого походження, могли називати Авраама своїм батьком. (Див. коментар до Рм 4:17.)

Потомству. Або «нащадкам». Букв. «насінню». (Див. додаток A2.)

Переступу. Основне значення грецького слова пара́басіс — «ступання через щось»; воно передає думку про вихід за рамки, порушення визначених меж, а особливо порушення закону.

Потомків. Див. коментар до Рм 4:13.

Так і написано. Тобто як написано в Бт 17:5, де Єгова сказав Авраму: «Я зроблю тебе батьком багатьох народів». Відповідно до цієї обіцянки Єгова дав Авраму нове ім’я Авраам, що означає «батько натовпу; батько багатьох». Ця обіцянка виконалася так: Авраамів син, Ізмаїл, став батьком «12 провідників за їхніми родовими громадами» (Бт 25:13—16; 17:20; 21:13, 18). Шість Авраамових синів від Кетури також стали прабатьками народів, які ведуть свій родовід від Авраама (Бт 25:1—4; 1Хр 1:28—33; Рм 4:16—18). А від Авраамового сина, Ісака, походять ізраїльтяни та едомляни (Бт 25:21—26). Крім того, у духовному значенні Авраам став батьком для людей з багатьох народів, в тому числі тих, які належали до християнського збору в Римі і мали «таку ж віру, як Авраам» (Рм 4:16).

Який... говорить про те, чого немає, так, наче воно є. Павло міг так сказати тому, що Божі наміри завжди виконуються (Іс 55:10, 11). Тут він має на увазі Божу обіцянку Авраму, що той стане «батьком багатьох народів»; вона була дана ще тоді, коли Аврам і Сара не мали дітей (Бт 17:4—6). Хоча Авраамові сини та їхні нащадки ще не народилися, Бог говорив про них так, ніби вони вже існували. Цей грецький вислів у кінці вірша 17 можна також перекласти «який... дає існування тому, що не існує». В цьому варіанті перекладу наголошується на силі, яку Бог, як Творець, безперечно, використав, щоб Авраам міг стати «батьком багатьох народів».

Потомство. Див. коментар до Рм 4:13.

Відмерлою. Або «безплідною». Цим словом перекладено грецький іменник не́кросіс, споріднений з дієсловом некро́о, яке вживається на початку цього вірша і перекладається як омертвілий. Хоча Сарра (Сара) була безплідною і вже вийшла з дітородного віку, її здатність народжувати була чудом відновлена (Бт 11:30; 18:11). Павло також говорив про Авраама як про чоловіка, який був «майже мертвий» (Єв 11:11, 12). Тож те, що в Авраама і Сарри чудом відновилися дітородні функції і вони змогли народити дитину, в певному розумінні можна назвати воскресінням (Бт 18:9—11; 21:1, 2, 12; Рм 4:20, 21).

Похитнувся. Грецьке слово діакрı́но передає думку про те, що хтось невпевнений, поділений в думках, нерішучий. Це грецьке слово також перекладене як «сумніватися» (Мт 21:21; Мр 11:23; Як 1:6) і «вагання» (Дії 10:20; 11:12).

Зарахувалося. Див. коментар до Рм 4:3.

Медіафайли