Перший лист до коринфян. Назви біблійних книг, очевидно, не були частиною тексту оригіналу. Як видно зі стародавніх рукописів, їх додали пізніше, безсумнівно, для того, щоб чітко розрізняти книги. Папірусний кодекс P⁴⁶ свідчить про те, що переписувачі розрізняли біблійні книги за назвами. Цей кодекс, який багато вчених датують приблизно 200 роком н. е., є найдавнішою відомою на сьогодні збіркою листів Павла і складається з дев’яти листів. На початку першого натхненого листа до коринфян в цьому кодексі міститься назва Прос корı́нтіус а («До коринфян 1»). (Див. медіагалерею, «Перший лист Павла до коринфян».) Така сама назва трапляється в інших стародавніх рукописах, наприклад, у Ватиканському і Сінайському кодексах (обидва датуються IV століттям н. е.). В цих кодексах назва вживається двічі: на початку листа і в кінці.

Лист до філіппійців. Назви біблійних книг, очевидно, не були частиною тексту оригіналу. Як видно зі стародавніх рукописів, їх додали пізніше, безсумнівно, для того, щоб чітко розрізняти книги. (Див. коментар до назви книги 1 Коринфян і медіагалерею, «Лист Павла до філіппійців».)

Павло і Тимофій. Або «від Павла і Тимофія». Цей лист до філіппійців написав Павло, але у вступних словах він згадує Тимофія. Коли Павла вперше ув’язнили в Римі, Тимофій був разом з ним. Павло також пише про Тимофія у двох інших листах, написаних в Римі в той період,— у Листі до колоссян і в Листі до Филимона (Кл 1:1, 2; Флм 1). Очевидно, між написанням Листа до філіппійців і Листа до євреїв Тимофій теж деякий час був ув’язнений в Римі (Флп 2:19; Єв 13:23).

Раби Христа Ісуса. Див. коментар до Рм 1:1.

Святих. Див. коментар до Рм 1:7.

Філіппах. Див. коментар до Дії 16:12.

Наглядачів. Тут Павло вживає грецьке слово епı́скопос («наглядач») у множині стосовно тих, хто брав провід у зборі в Філіппах. (Пор. Дії 20:28.) В іншому листі він згадує про «раду старійшин», яка доручила Тимофію виконувати особливе служіння (1Тм 4:14). Павло не виокремлює якогось одного наглядача, тож очевидно, що в цих зборах було по кілька наглядачів. Все це вказує на те, який розпорядок існував у зборах в першому столітті. У Грецьких Писаннях слова «наглядачі» і «старійшини» вживаються як взаємозамінні, а отже, вказують на одне й те саме становище (Дії 20:17, 28; Тит 1:5, 7; пор. 1Пт 5:1, 2). У кожному зборі була різна кількість наглядачів, залежно від того, скільки чоловіків були духовно зрілими і відповідали вимогам, щоб виконувати обов’язки старійшини (Дії 14:23; див. коментарі до Дії 20:17, 28).

Служителів збору. Або «помічників». Грецьке слово діа́конос буквально означає «слуга», але коли йдеться про християнський збір, то має особливе значення і стосується чоловіків, які виконують обов’язки «служителів збору». У такому ж значенні воно вживається і в 1Тм 3:8, 12. Оскільки Павло вжив це слово у множині, це означає, що в зборі було кілька таких служителів, які допомагали наглядачам виконувати різні завдання. Замість вислову «наглядачі і служителі збору» у цьому вірші деякі переклади Біблії використовують вислів «єпископи і диякони»; загальновизнане християнство вживає ці титули, щоб створити враження, ніби серед християн в першому столітті існувала ієрархія. Але переклад, який чітко передає значення цих грецьких слів, показує, що відповідальне становище у християнському зборі не робило одних вищими за інших. Варіант перекладу «служителі збору» підкреслює те, що ці старанні чоловіки служили на благо всіх у зборі.

Нехай з вами буде незаслужена доброта й мир. Див. коментар до Рм 1:7.

Палкій молитві. Див. коментарі до Дії 4:31; Флп 4:6.

Бо ви сприяєте поширенню. Або «берете участь у поширенні». Павло міг мати на увазі інших християн, але, можливо, тут він говорив про Лідію. Коли вона та її домашні охрестилися, ця християнка настільки хотіла виявити гостинність, що просто змусила Павла і тих, хто разом з ним проповідував, пожити в її домі (Дії 16:14, 15).

Я в тюремних кайданах. Мабуть, Павла ув’язнювали частіше, ніж всіх інших апостолів. (Пор. 2Кр 11:23.) Приблизно десять років перед тим, як Павло написав свого листа до філіппійців, його ненадовго ув’язнили у Філіппах (Дії 16:22—24). А на момент написання цього листа він був під домашнім арештом у Римі. Постійно перебуваючи під вартою, Павло чекав на суд перед цезарем (Дії 25:11, 12; 28:30, 31). Християни у Філіппах розуміли, що в такій ситуації Павло потребує підтримки, тож передали йому дар через Епафродита. Цей християнин провів деякий час з Павлом і допомагав йому, навіть ризикуючи власним життям (Флп 2:25, 30; 4:18).

Захищати. Грецьке слово аполоґı́а («захист») часто використовується стосовно захисту в суді (Дії 22:1; 25:16). Ісус передрік, що його послідовників будуть віддавати «місцевим судам» і «через [нього]... поведуть до правителів та царів, і це дасть... нагоду свідчити їм, а також людям з інших народів» (Мт 10:17, 18). Павла заарештували в Єрусалимі на підставі звинувачень, які проти нього висунули місцеві юдеї, і звідти його відвезли в Кесарію до римського намісника (Дії 23:23—35). У Кесарії Павло вимагав «суду цезаря» і так отримав нагоду захищати свою віру перед найвищим судом Римської імперії (Дії 25:11, 12). Біблія не говорить, чи він постав перед самим цезарем, тобто імператором Нероном, чи перед його представником. Коли Павло писав свого листа до філіппійців, він якраз чекав на цей суд у Римі (Дії 28:17—20).

Законно утверджувати добру новину. Слово, яке Павло використовує в цій фразі, має юридичний відтінок. Воно передає думку, що хтось робить все можливе, щоб обстоювати законне право поширювати добру новину. Коли Павло десять років до того відвідував Філіппи, він, посилаючись на римське законодавство, відстояв право проповідувати (Дії 16:35—40). А тепер він боровся, щоб мати законне право вільно звіщати добру новину про Боже Царство по всій Римській імперії. В одному біблійному довіднику говориться: «Павло був свідком не лише у в’язниці, але й у судовій залі».

Точним знанням. Павло пов’язує любов до Бога та одновірців з точним знанням про Бога і розумінням його волі. Грецькі слова, що перекладаються як «знати» і «знання», у Біблії часто означають «знати з особистого досвіду». (Щоб більше дізнатись про значення грецького слова, перекладеного тут як «точне знання», див. коментарі до Рм 10:2; Еф 4:13.)

Повною розважливістю. Грецьке слово, перекладене тут як «розважливість» (букв. «чуття»), вживається лише в цьому вірші. Спільнокореневе слово використовується в Єв 5:14 у фразі «людей, які привчили свій розум [або «чуття»; букв. «органи чуття»] розрізняти добро і зло». У Біблії ці два слова стосуються глибокого розуміння моральних і духовних питань. Павло молився, щоб любов християн у Філіппах збагачувалася таким розумінням і завдяки цьому вони визначали, що з погляду Бога є важливішим (Флп 1:10). Християни мають загострене моральне чуття; вони можуть відрізнити правильне від неправильного, і не лише в очевидних ситуаціях, але й у складних, коли не відразу зрозуміло, як потрібно діяти. Навіть тоді вони можуть прийняти правильні рішення, які допоможуть їм зберігати дружбу з Єговою.

Преторіанська гвардія. Під час першого ув’язнення в Римі (бл. 59—61 рр. н. е.) «Павлові дозволили... жити самому під охороною воїна» (Дії 28:16). Перебуваючи під домашнім арештом, Павло написав: «Ціла преторіанська гвардія та всі інші дізнались, що мене закували у в’язничні кайдани за віру в Христа». Преторіанська гвардія була елітним загоном, який складався з кількох тисяч римських воїнів. Вжите тут грецьке слово походить від латинського преторіум, яке спочатку стосувалося місця (намету чи споруди), де розміщався римський воєначальник. З приходом до влади Цезаря Августа воїни преторіанської гвардії стали особистими охоронцями римського імператора. І саме тому грецьке слово, вжите у Флп 1:13, деякі переклади Біблії передають як «імператорська гвардія» або «охоронці палацу». Це означало, що вони завжди розміщалися біля імператора та його сім’ї.

Дехто проповідує Христа, керуючись заздрістю та маючи дух суперництва. Деякі християни служили Богу з неправильних спонук. Можливо, серед них були юдеї, які навернулися на християнство, але згодом відступили від правдивих учень, про які дізналися від апостола Павла. Для них важливіше було поширювати власні ідеї та здобувати визнання, а не прославляти Бога (Гл 6:12, 13). Вони заздрили Павлу та намагались підірвати його репутацію і авторитет (Флп 1:17). Незважаючи на це, Павло не втрачав радості, оскільки бачив, що новина про Христа все одно звіщається (Флп 1:18).

Проте інші роблять це з доброї волі. Грецьке слово, перекладене тут як «добра воля», може також передавати думку про прихильність і чисті спонуки. Щирі християни проповідували звістку про Христа з доброї волі, тобто з чистих спонук. Вони також прихильно ставилися до представників Христа, у тому числі до Павла. Завдяки цьому вони мали схвалення, або прихильність, Бога (Пс 106:4, прим.; Пр 8:35).

Мого спасіння. Або «мого звільнення». Павло написав Листа до філіппійців під час першого ув’язнення в Римі (бл. 59—61 рр. н. е.). Вживши цей вислів, Павло, можливо, хотів виразити свою впевненість, що він буде звільнений з в’язниці завдяки палким молитвам християн у Філліпах. Про таку впевненість свідчить і те, що він прямо каже про своє бажання відвідати філіппійців знову (Флп 2:24). Це стало б можливим лише за умови, що він буде звільнений. (Див. медіагалерею, «Павлові подорожі після 61 р. н. е.».) Грецьке слово сотерı́а, яке часто перекладається як «спасіння», у цьому контексті теж може вказувати, що Павло говорить про своє вічне спасіння.

Духу Ісуса Христа. Очевидно, йдеться про те, що Ісус послуговується Божим святим духом, тобто діючою силою. В Дії 2:33 сказано, що «Бог, Батько... дав [Ісусу] обіцяний святий дух». А в Флп 1:11 Павло молився, щоб християни могли «завдяки Ісусу Христу рясно приносити плоди праведності. А це у свою чергу буде на славу й хвалу Богові». Відколи Ісус воскрес та піднявся на небо, Бог послуговується ним, щоб дбати про потреби християн на землі. Ісус сказав: «Батько пошле [святий дух] в моє ім’я» (Ів 14:26), а також: «Коли ж прийде помічник, якого я пошлю вам від Батька,— дух правди, що походить від Батька, то він буде свідчити про мене» (Ів 15:26). (Див. коментар до Дії 16:7.)

Повною свободою мови. Див. коментар до 2Кр 7:4.

Якщо я житиму, то житиму для Христа, а якщо помру, то це буде для мене надбання. Тут Павло, можливо, говорить про дві протилежні можливості, які є перед ним: якщо він житиме, то зможе служити Богу і одновірцям, а якщо помре, зберігши вірність, то отримає безсмертне життя в небі (2Тм 4:6—8).

Я розриваюсь між одним і другим. Перебуваючи під домашнім арештом і чекаючи на суд перед цезарем, Павло розумів, що є два варіанти розвитку подій. Він або залишиться живим і зможе далі служити своїм братам, або ж помре як вірний служитель Бога (2Тм 4:7, 8). Павло не сказав, що саме вибрав би (Флп 1:22). Але він вважав, що було б набагато краще «звільнитись і перебувати з Христом». Він знав, що залишитись вірним до смерті — це єдиний спосіб отримати небесну нагороду під час Христової присутності (Об 2:10).

Звільнитись. Очевидно, Павло говорить тут про свою смерть. У Другому листі до Тимофія, написаному близько 65 року н. е., він використовує спільнокореневе грецьке слово, коли говорить про смерть: «Час мого визволення неминуче наближається» (2Тм 4:6). Вислів «звільнитись і перебувати з Христом», очевидно, перегукується зі словами Павла в 2Кр 5:8: «Ми... хотіли б не бути вже в тілі, а оселитися з Господом». Павло вважав свою смерть звільненням, якщо він помре вірним помазаним служетелем Бога. Така смерть дасть йому можливість потім воскреснути до життя в «небесному Царстві» Христа (2Тм 4:18). Як він пояснив у 1Кр 15:23, «ті, хто [Христу] належить», воскреснуть до небесного життя «під час [Христової] присутності». Отже, тут Павло говорить про своє бажання залишитися вірним до кінця свого земного шляху і потім воскреснути до небесного життя. Крім Павла, інші грецькі письменники теж використовували слова «звільнитися» і «звільнення» як евфемізм замість слів «вмирати» і «смерть».

Коли я знову буду з вами. Або «коли я знову буду присутній з вами». Вжитий тут грецький вислів містить іменник парусı́а, який буквально означає «бути поряд». Часто він перекладається як «присутність», особливо, коли йдеться про невидиму присутність Ісуса Христа (Мт 24:37; 1Кр 15:23). Павло вживає тут це слово, говорячи про свій намір відвідати християн у Філіппах знову. Варіанти перекладу «присутність» і «присутній» узгоджуються з тим, як Павло використовує слово парусı́а у Флп 2:12 (див. коментар), коли протиставляє свою «присутність» своїй відсутності. (Див. коментарі до Мт 24:3; 1Кр 16:17.)

Поводьтеся. Або «поводьтеся як громадяни». Павло використовує тут грецьке дієслово, яке є спільноконевим з грецькими словами, перекладеними як «громадянство» (Флп 3:20) і «громадянин» (Дії 21:39). Римські громадяни зазвичай брали активну участь в державних справах, оскільки громадянство давало їм високий соціальний статус і права, а також накладало певні обов’язки (Дії 22:25—30). Отже, коли Павло використовує форму цього дієслова, говорячи їм поводитись так, щоб бути гідними доброї новини про Христа, то має на увазі участь у християнській діяльності, особливо в проповідуванні цієї доброї новини. Оскільки мешканці Філіпп отримали від римської влади певний вид громадянства, християни у Філіппах, очевидно, розуміли, що громадянство вимагає активних дій. (Див. коментарі до Дії 23:1; Флп 3:20.)

Однодушно. Або «одностайно; як одна людина». (Див. коментар до Дії 4:32.)