Числа 22:1—41
22 Після того ізраїльтяни вирушили далі й отаборилися на пустельних рівнинах Моа́ву, за Йорданом, навпроти Єрихона.+
2 А Бала́к,+ син Ціппо́ра, бачив усе, що Ізра́їль зробив з аморея́нами.
3 І моавітя́ни сильно злякались ізраїльтян, бо ті були дуже численні. Тож моавітя́н охопив панічний страх перед ізраїльтянами.+
4 І моавітя́ни сказали старійшинам Мідія́ну:+ «Тепер цей народ поїсть усе довкола, як бик поїдає траву на полі».
Бала́к, син Ціппо́ра, був на той час царем Моа́ву.
5 Він вислав посланців у Пето́р, що біля Ріки* в його рідному краю, щоб вони передали Валаа́му,+ сину Бео́ра, такі слова: «Послухай! З Єгипту прийшов народ, який вкрив усю поверхню* землі*+ та оселився прямо переді мною.
6 Прошу тебе, прийди і прокляни цей народ,+ бо він сильніший від мене. Може, тоді я розіб’ю його і вижену з мого краю. Адже я знаю, що той, кого ти поблагословиш, буде благословенний, а кого проклянеш, буде про́клятий».
7 Тож старійшини Моа́ву і старійшини Мідія́ну, взявши з собою плату за ворожіння, пішли до Валаа́ма+ і передали йому Бала́кові слова.
8 На це Валаа́м сказав їм: «Заночуйте тут. Моя відповідь буде залежати від того, що скаже мені Єгова». Тож князі Моа́ву залишились у Валаа́ма.
9 Тоді Бог прийшов до Валаа́ма і сказав:+ «Хто ці чоловіки?»
10 Валаа́м відповів правдивому Богові: «Моа́вський цар Бала́к, син Ціппо́ра, послав їх до мене з таким проханням:
11 “Послухай! З Єгипту прийшов народ, який вкрив усю поверхню* землі*. Прийди і прокляни цей народ.+ Може, тоді я розіб’ю його і вижену з мого краю”».
12 Але Бог сказав Валаа́му: «Не йди з ними. Не проклинай цей народ, бо він благословенний».+
13 Валаа́м встав вранці і сказав князям Бала́ка: «Повертайтесь до вашого краю, бо Єгова заборонив мені йти з вами».
14 Тож моа́вські князі повернулися до Бала́ка і сказали: «Валаа́м відмовився піти з нами».
15 Але Бала́к послав інших князів. Цього разу їх було більше, і вони були поважніші, ніж попередні.
16 Ці князі прийшли до Валаа́ма і сказали: «Бала́к, син Ціппо́ра, передав тобі такі слова: “Прошу, не відмовляйся прийти до мене.
17 Я гідно вшаную тебе і зроблю все, що захочеш. Прошу, прийди і прокляни цей народ”».
18 У відповідь Валаа́м сказав слугам Бала́ка: «Навіть якби Бала́к віддав мені свій дім, повний срібла і золота, я б не зміг порушити наказ мого Бога Єгови ні в малому, ні в великому.+
19 Прошу вас, заночуйте тут ще й сьогодні. Я дізнаюсь, що Єгова скаже мені цього разу».+
20 Вночі Бог прийшов до Валаа́ма і сказав: «Якщо вже ці чоловіки прийшли за тобою, то збирайся і йди з ними. Але ти будеш говорити тільки те, що я скажу».+
21 Тож вранці Валаа́м встав, осідлав ослицю і вирушив у дорогу з моа́вськими князями.+
22 Однак Бог запалав на нього гнівом за те, що він пішов, і ангел Єгови став на дорозі, щоб перешкодити йому. Валаа́м же їхав на ослиці, і з ним було двоє слуг.
23 Коли ослиця побачила на дорозі ангела Єгови з оголеним мечем у руці, то звернула з дороги і спробувала піти в поле. Але Валаа́м почав бити ослицю, щоб вона повернулась на дорогу.
24 Потім ангел Єгови став у вузькому проході між двома виноградниками, а з одного і з другого боку була кам’яна стіна.
25 Побачивши ангела Єгови, ослиця притиснулась до стіни і придавила Валаа́мові ногу, тому він знову почав її бити.
26 Тоді ангел Єгови пройшов трохи вперед і став у вузькому проході, де не можна було звернути ні праворуч, ні ліворуч.
27 Коли ослиця побачила ангела Єгови, то лягла під Валаа́мом. Валаа́м розізлився і почав бити її палицею.
28 Зрештою Єгова відкрив уста ослиці,+ і вона сказала Валаа́му: «Що я зробила тобі, що ти б’єш мене вже третій раз?»+
29 Валаа́м сказав ослиці: «Ти зробила з мене посміховище. Якби я зараз мав меча в руці, то вбив би тебе!»
30 Ослиця сказала йому: «Я ж твоя ослиця, на якій ти їздив усе своє життя! Хіба я колись тобі так робила?» — «Ні»,— відповів Валаа́м.
31 Тоді Єгова відкрив Валаа́му очі,+ і він побачив ангела Єгови, який стояв на дорозі з оголеним мечем у руці. Валаа́м відразу впав на коліна і вклонився обличчям до землі.
32 Ангел Єгови сказав: «За що ти тричі бив свою ослицю? Ось я вийшов, щоб перешкодити тобі, бо ти вперто противишся моїй волі.+
33 Ослиця ж побачила мене і тричі пробувала обійти.+ Якби вона не зробила цього, то я вбив би тебе, а її залишив би живою».
34 Валаа́м сказав ангелу Єгови: «Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш на дорозі переді мною. Якщо я роблю щось неправильне у твоїх очах, я повернусь назад».
35 Однак ангел Єгови відповів: «Іди з цими чоловіками, але говорити будеш тільки те, що я скажу». Тож Валаа́м пішов з князями Бала́ка.
36 Почувши, що прийшов Валаа́м, Бала́к відразу пішов йому назустріч до моа́вського міста, що на краю Арно́ну, на кордоні його земель.
37 Бала́к сказав Валаа́му: «Чому ти не хотів прийти, коли я посилав за тобою? Невже ти думаєш, що я не можу гідно вшанувати тебе?»+
38 Той же відповів Бала́ку: «Ось я прийшов до тебе. Але хіба я зможу щось сказати? Я буду говорити тільки те, що Бог вкладе в мої уста».+
39 І Валаа́м з Бала́ком пішли в Кір’я́т-Хуцо́т.
40 Там Бала́к приніс у жертву биків та овець і дав частину Валаа́му та князям, які були з ним.
41 А зранку Бала́к взяв Валаа́ма і привів його в Бамо́т-Ваа́л*. Звідти він міг бачити весь народ.+
Примітки
^ Очевидно, Євфрату.
^ Букв. «око».
^ Або «краю».
^ Або «краю».
^ Букв. «око».
^ Озн. «узвишшя Ваа́ла».