У БУТТЯ 22:6 повідомляється, що, готуючись принести жертву в далекому краю, Авраам «поклав дрова для цілопалення на плечі своєму синові Ісаку, а сам взяв вогонь та ніж, і вони рушили далі».

У Біблії не згадується, як у стародавні часи розпалювали вогонь. Якщо говорити про згадану ситуацію, то принаймні один фахівець вважає, що полум’я «навряд чи можна було підтримувати протягом довгої подорожі» Авраама та Ісака. Отже, в Біблії, можливо, йдеться про знаряддя для видобування вогню.

Проте інші фахівці стверджують, що видобути вогонь у давнину було непростою справою. Легше було взяти розжарене вугілля в сусідів, ніж самому розпалювати вогонь. Тому деякі вчені вважають, що Авраам узяв із собою посудину,— наприклад, горщик на ланцюгу,— в якій було незгасле деревне вугілля або жар, взяті з багаття, розведеного попередньої ночі (Ісаї 30:14). Якщо жар переносили таким чином, його могли використати в будь-який момент під час подорожі, щоб розвести вогонь із хмизу.