Чимало людей вважають, що лише ті, хто має хорошу освіту і багато грошей, можуть бути спокійними за своє майбутнє. Дуже поширений погляд про те, що університетська освіта допомагає стати кращим працівником, членом сім’ї і громадянином. Вважається також, що людям з вищою освітою легше знайти добре оплачувану роботу і що ті, хто багато заробляє, щасливі.

Чжан Чень з Китаю говорить: «Я був переконаний, що мушу закінчити університет, щоб вибратися зі злиднів, і що добре оплачувана робота буде гарантувати мені щасливе і забезпечене життя».

Багато хто ставить собі за мету закінчити престижний університет в іншій країні. До початку пандемії COVID-19 кількість студентів, які навчалися за кордоном, постійно зростала. У звіті Організації економічного співробітництва та розвитку за 2012 рік зазначалося: «Представники азіатських країн становлять 52% всіх іноземних студентів».

Батьки нерідко йдуть на великі жертви, щоб їхні діти могли вчитися за кордоном. Цзян з Тайваню пригадує: «Мої батьки були небагаті, але всіх своїх чотирьох дітей вони послали вчитися у США». Щоб оплатити навчання, його сім’я, як і сім’ї багатьох інших студентів, залізла у великі борги.

Освіта може покращити життя, але вона не завжди виправдовує сподівання людини. Дехто присвячує багато років навчанню, влазить у величезні борги, але після закінчення університету так і не може знайти роботу, яку хоче. Ось що написала журналістка із Сингапура Рейчел Муй: «Рівень безробіття серед випускників університетів постійно зростає» («Business Times»). Цзяньцзє, доктор наук з Тайваню, говорить: «Багато хто змушений погодитися на роботу, яка не має нічого спільного з їхньою освітою».

Декому вдалося влаштуватися на роботу за фахом, але їхнє життя склалося не так, як вони сподівались. Це можна побачити на прикладі Нірана, який після закінчення університету у Великобританії повернувся в Таїланд: «Я знайшов омріяну роботу з доброю платнею, але ця робота вимагала від мене все більше часу і сил. Згодом компанія звільнила більшість працівників, у тому числі мене. Я зрозумів, що жодна робота не гарантує стабільності в житті».

Навіть ті, хто розбагатів і дуже добре влаштувався в житті, не застраховані від сімейних негараздів і серйозних хвороб. Також завжди існує загроза все втратити. Кацутоші з Японії говорить: «Я заробляв багато і міг собі дозволити все. Але я жив у постійному стресі. Я працював в атмосфері конкуренції, заздрості та пресингу». Лам, яка живе у В’єтнамі, каже: «Багато людей женуться за високооплачуваною роботою в надії на фінансову стабільність, але в результаті вони досягають протилежного: постійно переживають, що буде далі, мають проблеми зі здоров’ям і доводять себе до цілковитого виснаження і пригнічення».

Багато людей, як і Франклін, дійшли висновку, що вища освіта і гроші — не все, що потрібно для щастя. Дехто з них вважає, що головне бути доброю людиною і допомагати іншим. Але чи справді достатньо бути доброю людиною? Відповідь ви дізнаєтеся з наступної статті.