На відповідальну людину можна покластися. Вона старанно виконує доручені завдання і завершує їх вчасно.

Навіть дуже маленьких дітей, які ще нібито нічого не вміють, можна потроху привчати до відповідальності. «У рік і три місяці дитина здатна виконувати прохання дорослих, а приблизно в півтора року вона вже сама рветься до роботи,— пише у своїй книжці визнаний експерт в галузі виховання Крістіна Гросс-Ло.— Батьки у багатьох країнах залучають дітей до хатньої праці з п’яти — семи років, і таким діткам дуже добре вдається виконувати доручені завдання» («Parenting Without Borders»).

Буває, що молоді люди починають жити окремо від батьків, але зіткнувшись з труднощами, повертаються до тата з мамою. Для них навіть вигадали назву — «покоління-бумеранг». Нерідко молоді повертаються жити до батьків тому, що не навчені розпоряджатись грошима, вести домашнє господарство і виконувати повсякденні обов’язки.

Ліпше заздалегідь підготувати свою дитину до обов’язків дорослої людини. «Ви ж не хочете, щоб вона у всьому покладалася на вас аж до повноліття»,— пише Джулі Літкотт-Гаймс у книжці «Як виховати дорослого» (пер. О. Замойської).

Доручайте хатню роботу

БІБЛІЙНИЙ ПРИНЦИП: «Усяка праця приносить користь» (Прислів’я 14:23).

Малі діти залюбки працюють разом з батьками. Ви могли б використати цю природну схильність дитини і довірити їй виконання тих чи інших домашніх справ.

Є батьки, які цього не роблять. Вони вважають, що школа і так переобтяжує дітей домашніми завданнями, і не хочуть додавати їм роботи.

Однак діти, які мають хатні обов’язки, ліпше вчаться у школі, адже для них звично отримувати доручення і доводити справу до кінця. Крім того, як пише Крістіна Гросс-Ло, «коли батьки не звертають уваги на бажання маленької дитини їм допомагати, вони ніби переконують малюка, що його допомога не потрібна... Зрештою він звикає, що все завжди робиться за нього».

 З цих слів можна зробити висновок, що, виконуючи домашні обов’язки, діти перетворюються з пасивних споживачів на активних помічників, вчаться думати про інших і не бути егоїстами. Завдяки хатній роботі діти усвідомлюють, що вони мають своє, важливе, місце у сім’ї і несуть відповідальність перед рідними.

Привчайте дитину відповідати за свої вчинки

БІБЛІЙНИЙ ПРИНЦИП: «Прислу́хайся до поради і прийми повчання, щоб у майбутньому стати мудрим» (Прислів’я 19:20).

Коли ваша дитина провинилася у чомусь, наприклад, ненавмисно зіпсувала чужу річ, не піддавайтеся бажанню приховати те, що сталося. Дитина має нести відповідальність за свої вчинки — у цьому випадку вибачитись або навіть відшкодувати збитки.

Якщо навчити дитину відповідати за свої вчинки, вона

• буде чесною і визнаватиме свої помилки,

• не буде перекладати вину на інших,

• не буде видумувати собі виправдань,

• буде просити вибачення, коли потрібно.