Від наших читачів

Вчителі Останніх чотири роки я працюю вчителькою молодших класів і просто в захопленні від серії статей «Вчителі. Що б ми без них робили?» (8 березня 2002 року). Мене непокоїть те, що діти часто не можуть відрізнити правильного від неправильного. Крім того, нелегко працювати, коли школярі дуже добре знають свої права, але не знають обов’язків. Все ж праця вчителя приносить велике задоволення, особливо коли діти хочуть вчитися і роблять успіхи.

Дж. К., США

Дякую вам за ці статті. Вони допомогли мені зрозуміти, на які жертви йдуть вчителі заради нас, хоча ми часто не цінуємо цього.

С. М., Італія

Мені вісім років. Ваші статті допомогли мені побачити, що вчителі люблять своїх учнів. Їм подобається вчити дітей, навіть коли робити це важко. Я написав своїй вчительці листівку з подякою. Разом з чотирирічною сестричкою я вчуся допомагати людям пізнавати Єгову. І хоча робити це іноді важко, ми стараємося, бо любимо людей.

Т. М., США

Через чотири роки після того, як я перестала викладати в школі, мені написала колишня учениця і подякувала за мою працю. У лист вона вклала закладку, яку сама зробила. Як же було приємно отримати цього листа!

А. Р., Словенія

Я дала цей журнал директору й двом вчителям школи, до якої ходять мої діти. А через два дні прийшла запитати їхню думку про ці статті. Вони замовили ще 20 журналів іспанською та англійською мовами, щоб роздати батькам.

М. М., США

Минулого року я чотири місяці працював вчителем молодших класів. Мої колеги скаржилися, що батьки не цінують їхньої праці і через це їм доводиться досить важко. Тому я дуже тішився, що в цих статтях з таким цінуванням говорилося про роботу відданих своїй справі вчителів. Коли настав час попрощатися з учнями, я отримав від них багато листівок з подякою. Кожна листівка дуже дорога моєму серцю.

С. І., Японія

Повітряні кулі Щиро дякую вам за чудову статтю «З вітром заодно» (8 березня 2002 року). Я вже давно мрію про політ на повітряній кулі, однак, на жаль, моя мрія досі не здійснилася. Ваша стаття була свого роду компенсацією, тому що, читаючи її, мені здавалося, ніби я лечу! Я навіть «відчувала», як підіймається кошик, як він погойдується зі сторони в сторону. Світ, мабуть, здається таким маленьким з висоти, але для Єгови він і всі ми дуже важливі.

З. А., Німеччина

Почуття вини Стаття «Погляд Біблії. Чи завжди погано мати почуття вини?» (8 березня 2002 року) була власне тим, чого я потребувала. Через мої нереалістичні очікування я погано ладнала з партнеркою у повночасному служінні. Але в цій статті наголошувалося, що постійно намагатись викликати в інших почуття вини, коли вони роблять щось не по-нашому, немилосердно і лише призводить до протилежних наслідків. Тішуся, що змогла змінити своє мислення. Будь ласка, навчайте нас і далі дивитись на життя так, як дивиться на нього Єгова.

К. К., Японія