Чому роль Христа настільки важлива?

ОСЬ уже 2000 років людство пам’ятає про одну знаменну подію — народження Ісуса. З Євангелія від Луки ми дізнаємось, що ангел повідомив дівчині Марії: «Ти зачнеш в утробі і народиш сина, і даси йому ім’я Ісус». Далі ангел сказав: «Він стане великим і буде названий Сином Всевишнього... Він царюватиме... і царству його не буде кінця» (Луки 1:31—33).

Безумовно, людство дуже потребує праведного правителя, який би з любов’ю керував справами на землі. У Біблії ще задовго до народження Ісуса було передречено: «Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому... Отець вічности, Князь миру. Без кінця буде множитися панування та мир» (Ісаї 9:5, 6).

Яка ж чудова обітниця — праведне панування і мир. Зауважте, що це панування настане завдяки «Князю миру», владу якому довірить його Батько — Цар над усіма, Всемогутній Бог. Тому Ісус неодноразово називав цей уряд, який він мав очолити, «Божим царством» (Луки 9:27, 60, 62).

На початку свого служіння Ісус сказав: «Я повинен звіщати добру новину про Боже царство, бо для того мене послано» (Луки 4:43). Ісус навіть учив своїх послідовників молитися про прихід Божого Царства (Матвія 6:9, 10). У журналі «Християнство і криза» (англ.) говориться, що «жодну іншу тему [Ісус] не висвітлював настільки глибоко, як тему про Царство. Саме про нього він найбільше навчав людей. У євангельських розповідях Царство згадується понад сто разів».

Запитання для роздумів

Ким, на вашу думку, є Ісус сьогодні? У цю пору року його часто зображають безпомічним немовлям в яслах. Дійсно, після народження він був безпомічним немовлям (Луки 2:15—20). Але невже він і досі залишається ним? Задумайтесь, чому Ісус народився і ким він був насправді?

 «Чи був Ісус Божим Сином і Месією, обіцяним у Єврейських Писаннях? Чи він був лише людиною, можливо незвичайною, але все-таки людиною?» — такі запитання поставлено в щорічнику «Енкарта» за 1996 рік. Над ними справді слід задуматися. Чому? Адже наше життя та вічне щастя залежать від того, як ми ставимось до Ісуса. У Біблії сказано: «Хто вірить у Сина, той має вічне життя. Хто ж Сина не слухається, той життя не побачить» (Івана 3:36).

Незвичайна людина

У 12 років, як розповідається в Біблії, Ісус разом з батьками відвідав Єрусалимський храм. Повернувшись додому з Марією і Йосипом, «[Ісус] і далі слухався їх» (Луки 2:51, 52). На перший погляд здавалося, що в дитинстві Ісус майже нічим не відрізнявся від інших. Але коли він виріс, для всіх стало очевидним, що це незвичайна людина.

Після того як Ісус втихомирив розбурхане море, його друг, налякавшись, вигукнув: «Хто ж він такий?» (Марка 4:41). Через кілька років, наприкінці Ісусового життя, його фальшиво звинуватили і привели до римського намісника Понтія Пилата. Пилат не сумнівався в невинності Христа і був вражений, з якою гідністю він зносить жорстоке, несправедливе поводження. Тож намісник вивів Ісуса до натовпу і промовив: «Подивіться, оце — чоловік!» У відповідь юдеї кричали: «Ми маємо закон, згідно з яким він повинен померти, бо видавав себе за Божого сина» (Івана 19:4—7).

Почувши, що Ісуса назвали Божим сином, Пилат злякався. Адже перед тим його дружині снився про Ісуса сон, і вона назвала його праведним чоловіком (Матвія 27:19). Тому Пилата цікавило, ким же насправді був Ісус. Хоча Пилат добре знав, що Ісус родом з Галілеї, все ж він запитав: «Звідки ти?» Христос не відповів, і невдовзі розмова припинилася (Івана 19:9, 10).

Немає сумніву, Ісус був людиною, але перед приходом на землю він був духовною особою, знаною на небі як Слово. Потім Бог чудесним способом переніс його життя в утробу Марії. Апостол Іван писав: «Слово стало тілом та перебувало серед нас» (Івана 1:1, 2, 14, 18; Об’явлення 3:14).

Чому мав прийти Ісус

Ще до того як стати батьком, перший чоловік Адам вчинив гріх. Бунтівному ангелу,  якого названо Диявол і Сатана, вдалося підштовхнути Адама до непослуху Богові. У результаті сталося те, про що попереджав Бог — Адам більше не міг мати з ним близьких взаємин. Цей чоловік втратив досконалість, зістарівся і зрештою помер (Буття 2:15—17; 3:17—19; Об’явлення 12:9).

У Біблії описано наслідки Адамового непослуху: «Як через одного чоловіка [Адама] у світ увійшов гріх, а через гріх — смерть, так і смерть поширилась на всіх людей, бо всі згрішили» (Римлян 5:12). На жаль, кожен з нас успадкував від Адама гріх, а отже, старість і смерть (Йова 14:4; Римлян 3:23).

Звільнитись від наслідків гріха може тільки той, хто має досконалого батька. На жаль, Адам згрішив. Тому Бог подбав, щоб у нас був інший досконалий батько. Як саме?

Роль Божого Сина

Ми вже згадували, що обіцяного Князя миру також названо Отцем вічності. Про його народження було передречено: «Діва в утробі зачне, і Сина породить» (Ісаї 7:14; Матвія 1:20—23). Ісус, як і Адам, не мав земного батька. З Євангелія від Луки, в котрому подано родовід Ісуса від першої людини, видно, що Адам був сином Божим (Луки 3:38). Але, згрішивши, він втратив право називатись сином Божим і позбавив цієї можливості своїх нащадків. Отже, зрозуміло, чому всі ми потребуємо досконалого батька.

Бог послав на землю свого Сина, аби той став новим Адамом. У Біблії пояснюється: «Перший чоловік, Адам, став живою душею». Останній Адам став життєдайним духом. Перший чоловік був із землі та створений з пороху, другий чоловік — з неба» (1 Коринфян 15:45, 47). Ісус, «останній Адам», був таким же досконалим, як і перший чоловік, Адам. Він міг би бути батьком досконалих людей, які жили б вічно на землі (Псалом 37:29; Об’явлення 21:3, 4).

А втім, Ісус не мав дітей, тож ніхто не успадкував від нього досконалості. Також Сатана не раз намагався звести його, але він залишився вірним Богові до самої смерті. І досконале життя, яке Ісус добровільно віддав, або пожертвував, заради людей, називається викупом. «Ми отримуємо через його кров визволення [від гріха і смерті, успадкованих від Адама],— сказано в Біблії.— Як через один проступок усілякі люди отримали осуд, так само через один вчинок, який привів до виправдання, усілякі люди були визнані праведними» (Ефесян 1:7; Римлян 5:18, 19; Матвія 20:28).

Якщо ми виявлятимемо віру в Ісуса, він стане для нас Спасителем та Отцем вічності. Як правитель у Царстві свого Батька, він чинитиме чудові речі. Розгляньмо, яким буде життя під його правлінням, і дізнаймось, коли прийде той час (Луки 2:8—11).

[Ілюстрації на сторінці 5]

Ким, на вашу думку, є Ісус сьогодні?

[Ілюстрація на сторінці 6]

Чому Ісуса названо «останнім Адамом»?