Бухарест — свідок різних епох

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В РУМУНІЇ

У БУХАРЕСТІ є будинок, який приваблює туристів. Це Палац Парламенту (1). За комуністичних часів його називали Будинком народу. Він є одним з найбільших у світі, і його видно навіть з окраїн міста.

Дехто вважає цю масивну будівлю символом сучасного Бухареста, та в місцевих мешканців до неї змішані почуття. А втім, вони сподіваються, що відвідувачам сподобаються архітектурні пам’ятки в центрі міста.

Мовчазні свідки минулого

Бухарест став столицею Румунії лише 1862 року. У другій половині XIX сторіччя місто швидко розбудовувалось. Вздовж тінистих бульварів одна за одною виростали величні та граціозні громадські споруди, спроектовані французькими архітекторами. Через те що в Бухаресті багато парків, садів та скверів, його називають місто-сад. Бухарест чи не перше у світі місто, вулиці якого почали освітлювати гасовими ліхтарями. У 1935 році на чудовому бульварі Кісельова звели Тріумфальну арку (2). Вона нагадувала паризьку Тріумфальну арку, що на Єлисейських Полях. У туристів з Франції архітектура мальовничого Бухареста може створити враження, що вони вдома. Бухарест навіть називали Маленьким Парижем Сходу.

Після Другої світової війни до влади в Румунії прийшли комуністи. Відтоді місто сильно змінилося. Приблизно третину архітектурних пам’яток середмістя знесли і замість них побудували багатоквартирні будинки. Лише за 1960 і 1961 роки здали в експлуатацію 23 тисячі нових квартир. А 1980 року почались роботи над зведенням Будинку народу. Площа палацу становить понад 360 тисяч квадратних метрів, і він втричі більший за Версальський палац, що біля Парижа. Цей 12-поверховий будинок, у якому понад 1100 кімнат, освітлюється багатьма люстрами. Під ним на глибині 90 метрів зробили бомбосховище. Для зведення цього палацу розчистили величезну площу старої частини міста. Крім того, спорудили просторий бульвар, значно ширший за Єлисейські Поля, який веде до фасаду палацу. Після завершення цього проекту Бухарест змінився до невпізнання.

Місцевим мешканцям Палац Парламенту нагадує похмурі часи правління Ніколає Чаушеску. Цей диктатор, прагнучи звести собі пам’ятник, стягнув майже 700 архітекторів та десятки тисяч робітників. Вони трудилися в три зміни протягом 24 годин на добу. Коли в 1989 році Чаушеску усунули від влади, будинок був ще незавершеним, хоча на нього вже витратили понад мільярд доларів.

Розмаїття епох

Та частина старого міста, яка уникнула реконструкції, виглядає зовсім по-іншому. Тут можна відчути атмосферу давнього Бухареста і побачити його вишукану архітектуру. У Бухаресті дуже багато музеїв. Завітавши до Музею села (3), ви познайомитеся з сільським життям різних регіонів Румунії. У тихому парку над озером розміщена унікальна колекція з понад 50 житлових і господарських приміщень, які по частинах звозили з усієї Румунії. Кожна хатина — це неповторний міні-музей, де зібрані різні інструменти, господарський інвентар, меблі, посуд тощо. Все це дуже відрізняється від того, чим користуються сучасні мешканці Бухареста.

У цьому місті переплелись сучасні та стародавні архітектурні стилі. Там стоять поряд будівлі різних історичних епох (4). Побувавши в Бухаресті, ви відчуєте неповторну атмосферу як минулого, так і сьогодення.

 [Ілюстрації на сторінці 10]

1 Палац Парламенту

2 Тріумфальна арка

3 Музей села

4 Будівлі різних історичних епох

[Відомості про джерело]

© Sari Gustafsson/hehkuva/age fotostock