Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Збирайтесь за столом у колі сім’ї

Збирайтесь за столом у колі сім’ї

Збирайтесь за столом у колі сім’ї

«Наше життя сповнене не лише приємних та радісних моментів, але прикрих і сумних. Однак щасливі ми чи засмучені, мусимо їсти. На щастя, смачна страва може покращити настрій і пригніченим, і задоволеним життям» (Лорі Колвін, американська письменниця).

ЩЕ КІЛЬКА десятиліть тому існувала хороша традиція. Принаймні раз на день ціла сім’я збиралася за столом, щоб спільно поїсти. І цьому ніщо не перешкоджало. Ніхто не дивився телевізора, не сидів у навушниках і не відсилав електронних повідомлень. У такій затишній атмосфері сім’я мала нагоду зблизитися, поділитись мудрими думками та посміятися над подіями, які сталися за день.

Для багатьох сьогодні ця традиція є застарілою і непотрібною. Споживати їжу цілою сім’єю стало радше винятком з правил, ніж добрим звичаєм. Тож чому сім’ям важко разом збиратися на сніданок, обід чи вечерю? Чи варто відновити цю забуту традицію? І як вона може позитивно вплинути на кожного члена сім’ї?

Забутий звичай

«Лише протягом життя одного покоління сім’ї стали значно рідше сходитися разом на вечерю... Цей факт показує, наскільки швидко змінюються взаємини в суспільстві»,— пише Роберт Патнем у своїй книжці «Гра в кеглі наодинці». А що призвело до таких змін? По-перше, як чоловік, так і дружина змушені довше працювати через постійний зріст прожиткового мінімуму. Особливо бракує часу одиноким батькам, котрі повинні вдвічі більше працювати, аби забезпечити дітей. По-друге, через шалений темп життя набула популярності їжа типу фаст-фуд. Нині перевантажені не тільки дорослі. Діти теж мають безліч обов’язків, скажімо заняття спортом та інші позаурочні завдання.

Крім того, деякі чоловіки люблять приходити додому, коли їхні малі діти вже сплять. Таким чином вони уникають зайвого напруження й галасу за вечерею. Іноді батьки, хоча й приходять додому вчасно, воліють спершу нагодувати дітей і покласти спати, а потім спокійно поїсти та поспілкуватися одне з одним.

Саме через такі обставини сім’ї рідко разом споживають їжу. Замість спілкування за столом рідні привчилися залишати записки на холодильнику. Прийшовши додому, кожен розігріває обід чи вечерю і сідає напроти телевізора або комп’ютера. На перший погляд таку тенденцію важко змінити. А хіба потрібно щось міняти?

Переваги сімейних трапез

Збираючись всією сім’єю за столом, батьки мають унікальну нагоду дбати про емоційне благополуччя дітей. Міріам Вайнштейн у своїй книжці «Дивовижна сила сімейних трапез» пише, що саме за вечерею «діти можуть відчувати зацікавлення батьків і регулярно з ними спілкуватися. Звичайно, спільні вечері — це не панацея від сімейних проблем, але доволі ефективний і доступний лік».

Едуардо, батько середнього віку з Іспанії, каже: «У батьківському домі за столом щодня збиралося 11 людей. Тато докладав неабияких зусиль, щоб повернутися додому опівдні і поїсти разом з сім’єю. Такі зустрічі приносили усім велике відсвіження. Кожен з нас був у курсі справ одне одного. Часто ми щиро сміялися і багато жартували. Ці приємні спогади спонукують мене наслідувати приклад батька».

Завдяки такій сімейній традиції дітям легше вести змістовне і помірковане життя. За даними Національного центру боротьби зі згубними звичками при Колумбійському університеті, діти, котрі їдять у колі сім’ї принаймні п’ять разів на тиждень, рідше нудьгують, переживають та краще вчаться у школі.

«Я переконаний, що діти, які харчуються разом зі сім’єю, більш емоційно стабільні,— розповідає Едуардо.— Моїм донькам не потрібно вишукувати час, аби поділитися з нами якимись новинами. У них є така нагода щодня під час вечері чи обіду. А мені ці розмови показують, з якими труднощами стикаються наші діти».

Ця добра традиція допомагає всім членам сім’ї розвинути правильні звички харчування. Як виявили дослідження Університету Наварра в Іспанії, у тих, хто їсть наодинці, підвищений ризик виникнення розладів харчування. Правда, ці розлади можуть з’явитися в будь-кого, але регулярне споживання їжі в товаристві зменшує таку ймовірність. Есмеральда, яка виховує двох доньок, говорить: «Коли діти часто їдять вдома, вони відчувають, що про них дбають. За столом панує тепла родинна атмосфера, і в дітей розвивається почуття захищеності».

До того ж під час сніданків, обідів чи вечер батьки мають нагоду дбати про духовні потреби дитини. Приблизно 3500 років тому Бог заохотив ізраїльтян використовувати кожну нагоду, аби прищеплювати дітям духовні цінності (Повторення Закону 6:6, 7). Анхель, батько двох дітей, каже: «Спільні молитви за столом і обговорення біблійного вірша зміцнюють сім’ю духовно». А які конкретні кроки зробили чимало родин, щоб відновити цей корисний звичай?

З чого почати?

Есмеральда радить: «Важливо мати бажання і бути організованим. Треба вибрати найзручніший час, пам’ятаючи про того, хто останнім приходить додому». Марібель, у якої двоє дітей, говорить: «За будь-яких обставин ми щодня разом вечеряємо». Деякі сім’ї на вихідних готують страви або певні складники до них, щоб протягом тижня швидше приготувати вечерю.

Якщо ви зрозумієте, наскільки важливе споживання їжі у колі сім’ї, вам буде легше зробити необхідні зміни. Едуардо пригадує: «Я мусив змінити робочий графік, щоб вечеряти разом з сім’єю. Але це варте зусиль. Тепер я з упевненістю можу сказати, що добре знаю про життя кожного в сім’ї. Щодня мені доводиться присвячувати роботі багато годин, тому було б несправедливо, якби за столом я не приділяв достатньо уваги сім’ї».

Також старайтесь, щоб ніщо вам не заважало. Шістнадцятирічний Давід говорить: «У кімнаті, в якій ми з сім’єю їмо, немає телевізора. Тому в нас є чудова нагода розповісти татові з мамою про те, що сталося протягом дня. Нерідко вони дають нам хороші поради». Давід продовжує: «Сьогодні молоді люди мало спілкуються з батьками. Навіть якщо всі вдома, кожен їсть окремо перед екраном телевізора. Вони не розуміють, що втрачають». Зі словами Давіда погоджується 17-річна Сандра: «Іноді мені прикро за однокласників, яких цікавить тільки те, що їм залишили в холодильнику. Ми збираємося з сім’єю за столом не лише для того, щоб поїсти, а й щоб посміятися, порозмовляти і виявити любов одне одному».

Прийняття їжі в колі сім’ї може стати «справжнім бастіоном, який дає захист від щоденного стресу»,— сказано в книжці «Дивовижна сила сімейних трапез». Можливо, воно допоможе вашій сім’ї зблизитися. Якщо ви ведете напружене життя, то, зібравшись із сім’єю за столом, матимете прекрасну нагоду перепочити і поспілкуватися з рідними. Усі ваші зусилля будуть щедро винагороджені.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 15]

СПОЖИВАЮЧИ ЇЖУ З СІМ’ЄЮ, ДІТИ НАВЧАТЬСЯ...

спілкуватись. За столом діти вчаться говорити і з повагою слухати. Вони збагачують свій словниковий запас і стараються правильно висловлювати власні думки.

регулярно й здорово харчуватися.

виявляти хороші манери. Наприклад, діти вчитимуться щедрості, якщо ділитимуться їжею з іншими і не вимагатимуть для себе найкращої порції. А також вони дбатимуть про потреби рідних.

співпрацювати. Для цього важливо, щоб вони помагали накривати на стіл, обслуговувати інших чи прибирати зі столу. Виростаючи, вони можуть брати участь у приготуванні страв.