КИТАЙ — країна великих досягнень. Це одна з найбільших держав на землі, а за кількістю населення вона посідає перше місце у світі. Китайці здійснили грандіозний будівельний проект — звели Велику китайську стіну. А флот з величезних кораблів, збудованих за часів китайських імператорів з династії Мін, Юнле (Чжу Ді) і Сюаньде (Чжу Чжаньцзі), не мав рівних собі протягом ще п’ятиста років історії. Командувачем цього флоту був мусульманин з південно-західного Китаю, на ім’я Чжен Хе.

Згідно з написом, котрий частково цитувався на початку статті, завданням Чжен Хе було «показати увесь благотворний вплив [імперської] доброчинності і виявити доброзичливе ставлення до народів у далеких краях». Завдяки його подорожам, як говориться в написі, «країни за горизонтом і від краю до краю землі стали відкриті [для Китаю]... Іноземці із заморських країв... прибули до двору [імператора] з цінним крамом і подарунками».

Для чого імператори династії Мін організовували такі подорожі? Це досі є предметом дискусій. Дехто вважає, що Чжен Хе служив послом могутньої, але мирної нації, яка бажала познайомити різні народи з китайською культурою і повідомити про свої добрі наміри. Інші переконані,  що він втілював у життя агресивну політику Китаю стосовно васальних держав. І справді, Чжен Хе давав розкішні подарунки і обіцяв політичну підтримку правителям, які його гостинно приймали, проте підкоряв і полонив тих, хто відмовлявся визнавати владу китайського імператора й платити йому данину. Результатом визначних подорожей Чжен Хе було те, що десятки правителів з країв, розташованих на берегах Індійського океану, вислали послів до Китаю, аби засвідчити пошану імператору.

Хоч би як там було, кораблі Чжен Хе возили в далекі краї унікальні товари, виготовлені китайськими майстрами: лаковані вироби, порцеляну й шовк. Поверталися ці кораблі навантажені коштовним камінням, слоновою кісткою, прянощами, деревиною тропічних порід та різними предметами розкоші, які дуже цінувалися в Китаї. А одного разу в Китай привезли жирафа. За повідомленнями, це стало справжньою сенсацією. Отже, завдяки обміну товарами та ідеями решта світу могла хоча б деякою мірою познайомитися з величною китайською цивілізацією XV сторіччя.

Згодом ера видатних подорожей Чжен Хе завершилася. Не минуло й кількох десятиліть після цього, як Китай припинив торгові й дипломатичні стосунки з іншими країнами. Новий імператор і його радники-конфуціанці не бачили потреби у зв’язках із зовнішнім світом і намагалися відгородити країну від будь-якого впливу з-за кордону. Вони викреслили з історії флотилію кораблів-скарбниць, очевидно знищивши записи про подорожі та й самі кораблі. Лише в недавні роки у Китаї і за його межами дізналися про епоху, коли величезний флот Чжен Хе борознив води морів.