Куди прямує світ?

ЄДНІСТЬ У СВІТІ. Це ж так чудово. Хіба її не прагнуть усі люди? Про єдність так багато говорять. Світові лідери знову й знову збираються, щоб розглянути це питання. У серпні 2000 року понад 1000 релігійних лідерів зібралося в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку на Саміт тисячоліття за мир у всьому світі. На ньому йшлося про розв’язання світових конфліктів. Однак сама ця конференція відображала стан речей у світі, в якому не вщухають суперечки. Наприклад, муфтій з Єрусалима відмовився від участі в конференції, оскільки на ній був присутній юдейський рабин. Інших учасників образило те, що далай-ламу не запросили на перші два дні саміту, щоб не викликати обурення представників Китаю.

У жовтні 2003 року на саміті Азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва (АПЕК), який проходив у Таїланді, країни Тихоокеанського басейну обговорювали питання світової безпеки. Представники 21 держави, що були присутні на ньому, пообіцяли припинити діяльність терористичних угруповань і домовилися про шляхи підвищення рівня безпеки у світі. Однак під час конференції  деякі представники були обурені висловлюваннями одного прем’єр-міністра, оскільки вбачали в них продиктований ненавистю напад на євреїв.

Чому немає єдності?

Хоча ведеться чимало розмов про об’єднання світу, конкретних результатів мало. Чому ж, попри зусилля багатьох щирих людей, людству не вдається досягти єдності навіть у XXI столітті?

Частково відповідь на це запитання міститься в словах одного з прем’єр-міністрів, які були присутні на конференції АПЕК. Він сказав: «Існує таке поняття, як національна гордість». І справді, людське суспільство загрузло в націоналізмі. Кожен народ і етнічна група прагне самовизначитися. Національний суверенітет у поєднанні з духом суперництва і жадобою утворює небезпечну суміш. Часто, коли національні інтереси розходяться з загальносвітовими, перевага надається національним інтересам.

Націоналізм можна добре описати словами псалмоспівця. Це «моровиця згубна» (Псалом 91:3). Він, наче чума, спричиняє людству невимовні страждання. Націоналізм і спричинена ним ненависть до інших народів існували упродовж багатьох століть. Сьогодні через націоналізм продовжує розпалюватися розбрат, і людські правителі не в стані його зупинити.

Чимало авторитетних людей визнає, що націоналізм і корисливість є коренем світових проблем. Наприклад, колишній генеральний секретар ООН У-Тан зауважив: «Причиною дуже багатьох проблем, з якими ми сьогодні стикаємось, є хибні погляди... До них належить вузькоглядна концепція націоналізму — «добра чи погана, але це моя країна». Незважаючи ні на що, в наш час народи, керуючись корисливими інтересами, домагаються суверенітету. Ті, хто вже має незалежність, не бажають і трохи поступитися нею. Наприклад, у газеті «Інтернешнл гералд трібюн» стосовно Європейського Союзу зауважувалося: «Політика країн Європи і далі ґрунтується на конкуренції та недовір’ї. Більшість країн-членів ЄС  все ще не можуть погодитися, щоб одна з рівноправних сторін отримала впливовіше становище і взяла на себе керівництво».

Боже Слово, Біблія, влучно підводить підсумок усього, чого досягли люди завдяки своєму правлінню. У ній говориться: «Людина панує над людиною — їй на шкоду» (Екклезіяста 8:9, Хом.). Коли групи людей і окремі особи розбивають світ на суверенні володіння, то на цих людях справджується такий біблійний принцип: «Хто шукає своїх бажань, відокремлює себе, і лютує проти всього мудрого» (Приповістей 18:1, Дерк.).

Намір нашого Творця, якому відомо, що для нас є найкращим, ніколи не полягав у тому, щоб люди створювали власні уряди і самі правили над собою. Роблячи це, вони ігнорують намір Бога, а також той факт, що все належить йому. У Псалмі 95:3—5 сказано: «Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма, що в Нього в руці глибини землі, і Його верхогір’я гірські, що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суходіл уформували». Бог — законний Владика, якого всі мають визнавати своїм правителем. Прагнучи утвердити свою владу й незалежність, народи діють всупереч його волі (Псалом 2:2).

Що потрібно?

У світі лише тоді настане єдність, коли буде одна влада, яка дбатиме про інтереси всіх людей. Чимало мислячих осіб визнають цей факт. Однак часто вони шукають вирішення там, де його немає. Наприклад, багато хто, у тому числі релігійні лідери, коментуючи цю тему, заохочують людей сподіватися, що єдності у світі буде досягнуто завдяки Організації Об’єднаних Націй. Проте людським організаціям, хоч би якими благородними були їхні ідеали, ніколи не вдавалося розв’язати проблеми усього людства. Діяльність цих організацій, навпаки, говорить про брак єдності між різними націями.

Біблія застерігає нас, щоб ми не покладалися на людські організації. У ній говориться: «Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема» (Псалом 146:3). Чи означає це, що ми в безвихідді, якщо говорити про єдність у світі? Зовсім ні. Вихід є.

Багато людей не знає, що Бог уже створив уряд, спроможний об’єднати світ. Від імені Бога Єгови Біблія говорить: «Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою. Жадай Ти від Мене,— і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє — аж по кінці землі» (Псалом 2:6, 8). Зверніть увагу, що, згідно з цими словами, Єгова «помазав Свого Царя», якого в 7-му вірші він називає «Мій Син». Владу над усіма народами отримав не хто інший, як найбільший Божий Син, Ісус Христос.

Яким чином у світі настане єдність

Більшість людей не визнає цього встановленого Богом небесного уряду. Народи вперто обстоюють вигадане ними право на суверенітет. Однак Бог не терпітиме тих, хто відмовляється визнавати його верховну владу і встановлений ним уряд. У Псалмі 2:9 про таких людей сказано: «Ти [Син Ісус Христос] їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський». Усвідомлюють народи це чи ні, вони йдуть дорогою, яка приведе їх до зіткнення з Богом. В останній біблійній книзі говориться про те, як «царі усього всесвіту [«світу», СМ]» збираються разом «на війну того великого дня Вседержителя Бога» (Об’явлення 16:14). Ці народи і розбрат, до якого призводять їхні дії, буде знищено. Тоді діяльності Божого уряду ніхто й ніщо не перешкоджатиме.

Як Владика усесвіту Бог Єгова з мудрістю володарюватиме через свого Сина, роблячи все необхідне для того, щоб у світі панувала єдність. Божий уряд принесе з собою справжню єдність і благословення для всіх, хто любить праведність.  Чому б вам не виділити кілька хвилин, щоб прочитати у своїй Біблії Псалом 72? У цьому псалмі за допомогою пророчих образів показано, що́ дасть людству правління Божого Сина. У світі існуватиме правдива єдність, а всі проблеми — гноблення, насилля, бідність тощо — зникнуть назавжди.

У сьогоднішньому розділеному світі така надія багатьом людям здається нереалістичною. Але це хибний погляд. Єгова ніколи не залишав свої обіцянки невиконаними і ніколи не вчинить так у майбутньому (Ісаї 55:10, 11). Чи хотіли б ви побачити описані вище переміни? Це можливо. Більш того, вже існує народ, який готується до часу, коли такі переміни відбудуться. Цей народ складається з людей з усіх націй, проте вони не ворогують між собою, а в єдності підкоряються Божій владі (Ісаї 2:2—4). Що це за люди? Вони відомі як Свідки Єгови. Чому б вам не прийняти запрошення й не відвідати їхні місця поклоніння? Вам, імовірно, сподобається відсвіжне спілкування з цими людьми, які допоможуть вам підкоритися Божій владі і насолоджуватись єдністю, яка існуватиме завжди.

[Ілюстрації на сторінці 7]

Люди з усіх націй готуються до життя у світі, де пануватиме єдність.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 4]

Saeed Khan/AFP/Getty Images

[Відомості про ілюстрації, сторінка 5]

Згорьована жінка: Igor Dutina/AFP/Getty Images; демонстрація протесту: Said Khatib/AFP/Getty Images; бронемашини: Joseph Barrak/AFP/Getty Images