Стародавні переписувачі та Боже Слово

НАПИСАННЯ частини Біблії, яку ще називають Старим Заповітом, завершилось під кінець V сторіччя до н. е. Упродовж наступних віків юдейські переписувачі манускриптів, зокрема соферими та масорети, ретельно дбали про збереження древніх текстів. Одні з найдавніших книг Біблії були написані ще за часів Мойсея та Ісуса Навина, тобто за сотні років до появи соферимів. Ті книги писались на порівняно недовговічних сувоях, тому їх потрібно було переписувати багато разів. Що ми знаємо про тих переписувачів? Чи в древньому Ізраїлі були вправні копіїсти?

Найдавніші доступні манускрипти Біблії належать до так званих рукописів Мертвого моря. Деякі з них датуються III—II сторіччями до н. е. Знавець мов Близького Сходу й археолог Алан Міллард пояснює: «До нашого часу не дійшли ранні копії біблійних книг. Вивчаючи сусідні культури, можна дізнатися, як у ті часи працювали переписувачі. Це допомагає в дослідженні єврейського тексту Біблії та історії його переписування».

Праця переписувачів

Уже чотири тисячі років тому в Месопотамії складали історичні, релігійні, правові, наукові та літературні тексти. Там існувало багато шкіл для писарів. Серед іншого їх навчали точно копіювати будь-який текст. Сучасні науковці знаходять зовсім мізерні похибки у вавилонських текстах, які чимало разів переписувались протягом тисячоліть.

Копіїсти були не лише в Месопотамії. «Оксфордська енциклопедія археології Близького Сходу» зазначає: «Вавилонські писарі середини II тисячоліття до н. е. були обізнані з роботою багатьох осередків переписувачів у Месопотамії, Сирії, Ханаані та навіть в Єгипті» *.

У Єгипті за часів Мойсея переписувачі посідали досить видатне становище. Вони займались копіюванням різних текстів. Писарі зображені на малюнках у єгипетських гробницях, зроблених понад чотири тисячі років тому. Про тогочасних писарів вищезгадана енциклопедія  каже: «Уже в II тисячолітті до н. е. вони створили величезну збірку праць, в яких описано могутні цивілізації Межиріччя та Єгипту, і сформували засади писарської справи».

Згідно з цими засадами переписувачі додавали колофони в кінці головного тексту. Колофони містили ім’я переписувача і власника таблички, дату, джерело, з якого робилась копія, кількість рядків тощо. Копіїсти нерідко додавали в кінці тексту: «Переписано і перевірено відповідно до оригіналу». Усе це свідчить, що стародавні копіїсти дуже дбали про точність переписування.

Алан Міллард каже: «Неважко помітити, що переписування включало в себе перевірку і виправлення — надійні методи для запобігання помилок. Деякі з цих методів, особливо рахування рядків та слів, згодом застосовували масорети в ранньому середньовіччі». Отже, за часів Мойсея та Ісуса Навина переписувачі на Близькому Сході вже мали чималий досвід у точному копіюванні текстів.

А чи в Ізраїлі були професійні переписувачі? Що про це говорить сама Біблія?

Переписувачі в стародавньому Ізраїлі

Мойсей виростав у домі фараона (Вихід 2:10; Дії 7:21, 22). Єгиптологи припускають, що Мойсея навчали єгипетського письма і принаймні дечого з писарської справи. Професор Джеймс Гоффмаєр у своїй книжці «Ізраїль в Єгипті» сказав: «Є чимало підстав вважати правдивою біблійну традицію, згідно з якою саме Мойсей описував події, подорожі тощо» *.

Біблія повідомляє, що в Ізраїлі були також інші чоловіки, котрі мали навички писарів. «Кембриджська історія Біблії»  каже, що Мойсей «призначив освічених службовців... щоб записувати рішення та стежити за їхнім виконанням». Такий висновок можна зробити на основі Повторення Закону 1:15: «Взяв я [Мойсей] голів ваших племен... і поставив їх головами над вами,— тисячниками, і сотниками, і п’ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племен». Ким були ті урядники?

Єврейське слово, перекладене як «урядник», вживається декілька разів у біблійних описах часів Мойсея та Ісуса Навина. Дослідники пояснюють, що це слово означає «секретар-писар», «той, хто записує чи задокументовує» або «секретар судді». Оскільки те слово вживається в Біблії досить часто, значить в Ізраїлі було чимало таких секретарів і на них лежала велика відповідальність в управлінні народом.

Переписувачами можна назвати також ізраїльських священиків. «Юдейська енциклопедія» пояснює, що «для виконання своїх релігійних та інших обов’язків вони мусили бути письменними». Наприклад, Мойсей наказав синам Левія: «У кінці семи літ... будеш читати цього Закона перед усім Ізраїлем». Священики пильнували, щоб робились копії Закону. Вони доручали робити такі копії та наглядали за цією справою (Повторення Закону 17:18, 19; 31:10, 11).

Як була виконана перша копія Закону? Останнього місяця свого життя Мойсей сказав ізраїльтянам: «Коли ви перейдете Йордан до того Краю, що дає тобі Господь, Бог твій, то поставиш собі велике каміння, і повапниш їх вапном. І понаписуєш на них усі слова цього Закону» (Повторення Закону 27:1—4). Після того як було знищено Єрихон та Ай, ізраїльтяни зібралися при горі Евал, що в центральній частині Обіцяної землі. Там Ісус Навин написав на каменях жертовника «відписа Мойсеєвого Закону» (Ісуса Навина 8:30—32). Чи потрібно було робити напис на каменях, якби люди не вміли писати і читати? Ця історія показує, що ізраїльтяни знали і вміли точно переписувати свої священні тексти.

Достовірність Писань

Після днів Мойсея та Ісуса Навина було написано ще багато манускриптів, які доводилось переписувати вручну. З часом ті копії нищились через часте користування, вологість або цвіль. Тому їх замінювали новими копіями. Отже, переписування тривало століттями.

Попри те що переписувачі Біблії ретельно виконували свою справу, деякі помилки таки потрапляли в копії. Але чи такі помилки сильно змінили текст Святого Письма? Ні. Загалом то були незначні похибки, які не вплинули на зміст Біблії. Про це свідчить порівняння сучасного тексту Біблії з найдавнішими манускриптами.

Для нас найбільшим доказом точності Біблії є Ісусів погляд на Святе Письмо. Такі його вислови, як «хіба ви не читали в книзі Мойсея?» або «хіба не Мойсей дав вам Закон?», показують, що Ісус вважав надійними тогочасні рукописні копії Писань (Марка 12:26; Івана 7:19). А головне, Ісус підтвердив достовірність усіх Єврейських Писань, коли сказав: «Має виконатися все, написане про мене в Мойсеєвому законі, у Пророках і Псалмах» (Луки 24:44).

Отже, існують усі підстави довіряти тому, що Святе Письмо в точності дійшло до наших часів. Правдиво сказав пророк Ісая: «Трава засихає, а квітка зів’яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме» (Ісаї 40:8).

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 18]

Єгипетський писар.

[Ілюстрація на сторінці 19]

Найстаріші біблійні книги були написані за днів Мойсея.