Чи ти будеш слухатися дбайливого керівництва Єгови?
Чи ти будеш слухатися дбайливого керівництва Єгови?
«Кожну дорогу неправди ненавиджу» (ПС. 119:128).
1, 2. а) За яку пересторогу ти будеш вдячний, питаючи про напрямок, і чому? б) Про які небезпеки Єгова перестерігає своїх служителів і чому?
УЯВИ, що тобі треба дістатися до певного місця. Ти питаєш поради в надійного друга, який добре знає шлях. Детально пояснюючи, куди їхати, він може перестерігати тебе: «Будь уважний на наступному повороті. Там знак, який вводить в оману. Багато хто орієнтується на нього і в результаті збивається зі шляху». Чи ти будеш вдячний другові за турботу і чи прислухаєшся до його поради? У певному розумінні Єгова діє подібно до такого друга. Він дбайливо показує нам напрямок, який веде до мети — вічного життя. Водночас Бог застерігає про небезпеки, котрі можуть звести нас на манівці (Повт. 5:32; Ісаї 30:21).
2 У цій та наступній статтях ми розглянемо кілька небезпек, про які попереджає наш Друг, Бог Єгова. Пам’ятаймо, що Єгова дає такі застереження, бо дбає про нас і любить нас. Він хоче, аби ми досягли своєї мети. Йому боляче дивитись, як люди потрапляють під поганий вплив і сходять з правильної дороги (Єзек. 33:11). У цій статті ми обговоримо три небезпеки. Перша пов’язана з зовнішнім впливом, а друга криється в нас самих. Третя не стосується чогось буквального, але є дуже загрозливою. Нам треба знати, що́ це за небезпеки і як небесний Батько вчить нас уникати їх. Псалмоспівець під натхненням сказав Єгові: «Кожну дорогу неправди ненавиджу» (Пс. 119:128). Чи ти відчуваєш те саме? Подумаймо, як нам посилити таке почуття і діяти відповідно до нього.
Не йди за більшістю
3. а) Чому небезпечно їхати за подорожніми, коли ми не впевнені, яку дорогу обрати? б) Який важливий принцип міститься у Вихід 23:2?
3 Що ти зробиш, якщо під час далекої подорожі не знатимеш точно, якою дорогою їхати? Ти, можливо, захочеш поїхати за іншими подорожніми, особливо коли бачитимеш, що обраною дорогою їде багато людей. Проте це ризиковано. Адже люди можуть не їхати до потрібного тобі місця або вони теж заблукали. За допомогою цього прикладу ми краще зрозуміємо принцип, який лежить в основі одного з законів, даних стародавньому Ізраїлю. Єгова застерігав і суддів, і свідків у судових справах про небезпеку йти за більшістю. (Прочитайте Вихід 23:2). Безперечно, недосконалим людям дуже легко піддатися тиску оточення і відступитися від справедливості. Однак чи принцип про те, щоб не йти за більшістю, стосувався лише судових справ? Аж ніяк.
4, 5. Якого тиску зазнали Ісус Навин та Калев і що допомогло їм не піти за більшістю?
4 Дійсно, бажання йти за більшістю може виникнути в нас будь-коли. Нерідко воно з’являється несподівано і йому важко опиратися. Подумаймо, наприклад, про тиск, якого зазнали колись Ісус Навин і Калев. Вони були серед 12 чоловіків, які пішли розвідати Обіцяну землю. Повернувшись, десять чоловіків принесли дуже погану і невтішну звістку. Вони навіть твердили, що деякі мешканці краю були велетнями, котрі походили від нефілім, нащадків бунтівних ангелів та жінок (Бут. 6:4). Це твердження було безглуздим. Ті злі гібриди загинули в Потопі за багато століть до того і не залишили жодного нащадка. Але навіть найбезпідставніше твердження може сильно впливати на осіб зі слабкою вірою. Неправдива звістка десятьох розвідників швидко посіяла страх і паніку серед народу. Невдовзі більшість людей почала думати, що не варто входити в Обіцяну землю, як звелів Єгова. Що зробили Ісус Навин і Калев у тій складній ситуації? (Чис. 13:25—33).
5 Вони не пішли за більшістю. Хоча народ не хотів слухати, обидва чоловіки розповіли правду і обстоювали її, навіть коли їм погрожували каменуванням. Звідки в них була така відвага? Їм, безсумнівно, великою мірою допомагала їхня віра. Люди, котрі мають віру, чітко бачать різницю між безпідставними людськими твердженнями і священними обіцянками Бога Єгови. Ісус Навин і Калев пізніше розповідали, як вони ставляться до сповнення всіх обіцянок Єгови. (Прочитайте Ісуса Навина 14:6, 8; 23:2, 14). Ці чоловіки зберігали відданість своєму вірному Богові і не могли завдати йому болю, щоб догодити маловірному натовпу. Тому вони були непохитними і подали нам бездоганний приклад (Чис. 14:1—10).
6. В яких ситуаціях ми можемо піддатися тиску йти за більшістю?
6 Чи ти коли-небудь відчував бажання йти за більшістю? Люди, які віддаляються від Єгови і висміюють його норми моралі, безперечно, становлять сьогодні переважну більшість. Коли йдеться про розваги та відпочинок, ця більшість часто підтримує необґрунтовані погляди. Такі особи можуть твердити, що неморальність, насилля і спіритизм, якими насичені телепрограми, фільми та відеоігри, не завдають шкоди (2 Тим. 3:1—5). Чи ти, обираючи для себе або рідних розваги та відпочинок, дозволяєш слабкому сумлінню інших впливати на твої рішення і формувати твоє сумління? Хіба тоді ти не йдеш за більшістю?
7, 8. а) Як привчається наше «чуття» і чому привчати його корисніше, ніж дотримуватися багатьох суворих правил? б) Чому приємно бачити гарні приклади багатьох юних християн?
7 Єгова дає нам дорогоцінний дар, який допомагає приймати рішення,— наше «чуття». Все ж чуття необхідно «привчати» (Євр. 5:14). Якби ми йшли за більшістю або трималися списку суворих правил у питаннях сумління, то не привчали б свого чуття. Власне тому народ Єгови, приміром, не отримує переліку фільмів, книжок та сайтів Інтернету, яких слід уникати. Оскільки цей світ дуже швидко змінюється, такий список треба було б оновлювати вже невдовзі після його появи (1 Кор. 7:31). Ще гірше те, що ми перестали б займатися життєво важливою справою — старанно та з молитвою роздумувати над біблійними принципами і на основі них приймати рішення (Еф. 5:10).
8 Звісно, через свої рішення, що ґрунтуються на Біблії, ми іноді виглядаємо чудернацькими. Молоді християни у школі можуть відчувати неабиякий тиск з боку ровесників, які спонукують їх дивитися і робити те, що дивляться та роблять всі інші (1 Пет. 4:4). Тож нам дуже приємно бачити, як юні і старші християни наслідують віру Ісуса Навина й Калева та не йдуть за більшістю.
Не йди за бажаннями свого серця та очей
9. а) Чому під час подорожі небезпечно просто слухатися своїх спонук і поривів? б) Чому закон, записаний у Числа 15:37—39, був важливим для Божого народу в давнину?
9 Друга небезпека, яку ми проаналізуємо, криється в нас самих. Це можна пояснити на такому прикладі. Скажімо, ти подорожуєш у конкретне місце. Чи ти відкладеш карту і просто будеш їхати навмання, звертаючи на кожну дорогу, вздовж якої, здається, є гарні краєвиди? Зрозуміло, якщо ти піддасися своїм поривам, то не доїдеш до місця призначення. За допомогою цього прикладу стає зрозумілішим ще один із законів Єгови, які він дав стародавньому Ізраїлю. Сьогодні багатьом, можливо, важко збагнути закон, який вимагав зробити на своєму одязі торочки і прикріпити до нього синій шнур. (Прочитайте Числа 15:37—39). А ти розумієш, чому та заповідь була важливою? Дотримання згаданого закону допомагало Божим служителям вирізнятися з-поміж довколишніх народів і триматись від них осторонь. Це було конче потрібно, якщо вони хотіли мати схвалення Єгови (Лев. 18:24, 25). Водночас цей закон виявляє небезпеку, яка криється всередині нас і через яку ми могли б не досягти мети вічного життя. Про що йдеться?
10. З чого видно, що Єгова добре розуміє людську природу?
10 Зверни увагу, як Єгова пояснив своєму народові підставу цього закону: «Не будете оглядатися за серцем своїм та за очима своїми, за якими йдучи, ви зраджуєте». Єгова добре розуміє людську природу. Йому відомо, наскільки легко наше серце, тобто внутрішня сутність, зваблюється тим, що ми бачимо. Тому Біблія застерігає нас: «Людське серце найлукавіше над все та невигойне,— хто пізнає його?» (Єрем. 17:9). Чи тепер ти розумієш, наскільки доречною для ізраїльтян була пересторога Єгови? Він знав, що вони матимуть схильність спостерігати за довколишніми народами і їх може спокусити побачене. Ізраїльтяни могли б відчути спонуку бути подібними до тих невіруючих людей і згодом почати думати, відчувати й поводитись, як вони (Прип. 13:20).
11. Як ми можемо звабитися фізичними чуттями?
11 У теперішні дні нашому лукавому серцю ще легше звабитися фізичними чуттями. Ми живемо у світі, який керується тілесними бажаннями. Як же нам застосовувати принцип з Числа 15:39? Подумай ось над чим: чи на тебе впливає те, що люди довкола — в школі, на роботі чи по сусідству — вдягаються дедалі звабливіше? Чи ти не відчуваєш спонуки йти «за серцем своїм та за очима своїми» і піддатися спокусі через побачене? Чи ти схильний через це занижувати власні норми, одягаючись так само? (Рим. 12:1, 2).
12, 13. а) Що робити, коли наші очі схильні дивитися на те, на що не слід? б) Чому ми не хочемо стати для інших джерелом спокус?
12 Нам дуже потрібно розвивати самовладання. Якщо наші очі схильні дивитися на те, на що не слід, пригадуймо непохитну рішучість вірного Йова, який немовби склав умову зі своїми очима. Він твердо вирішив не виявляти романтичних почуттів до будь-якої жінки, котра не є його дружиною (Йова 31:1). Подібне рішення прийняв цар Давид: «Не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної» (Пс. 101:3). Все, що загрожує нашому чистому сумлінню і стосункам з Єговою, є «річчю нікчемною». До таких речей належить те, що потрапляє нам на очі і може підштовхнути наше серце до неправильних вчинків.
13 А втім, ми, звісно, ніколи не хотіли б самі стати «річчю нікчемною» для інших, підштовхуючи їх до гріха. Тому ми серйозно ставимося до натхненої біблійної поради одягатися пристойно і скромно (1 Тим. 2:9). Одягатися скромно не означає носити лише те, що подобається нам. Ми повинні зважати на сумління та почуття інших, ставлячи їхній душевний мир і добробут вище від власних уподобань (Рим. 15:1, 2). У християнському зборі є багато тисяч молодих людей, які подають у цьому бездоганний приклад. Як же ми пишаємося, що вони не йдуть «за серцем своїм та за очима своїми», а, навпаки, в усьому намагаються догоджати Єгові — навіть тим, як одягаються!
Не йди «за марнотами»
14. Яку пересторогу щодо марноти дав Бог через Самуїла?
14 Уяви, що ти подорожуєш неосяжною пустелею. Що трапиться, якщо ти зміниш напрямок і підеш за міражем? Це може коштувати тобі життя! Єгові добре відомо, яку небезпеку криє в собі омана. Розгляньмо приклад. Ізраїльтяни хотіли бути схожими на довколишні народи, над якими правили людські царі. Таке бажання було, по суті, тяжким гріхом, бо вони відкидали Єгову як свого Царя. Хоча Єгова дозволив їм мати царя з людей, він через свого пророка Самуїла дав чітку пересторогу не йти за «марнотами». (Прочитайте 1 Самуїла 12:21).
15. Як ізраїльтяни йшли за марнотами?
15 Чи ті люди думали, що людський цар буде реальнішим і надійнішим, ніж Єгова? Якщо так, то вони насправді йшли за марнотою і могли потрапити в небезпеку, піддавшись багатьом іншим оманам Сатани. Цар з людей міг легко спонукати їх до поклоніння ідолам. Ідолопоклонники помилково вважають, що матеріальні об’єкти — кам’яні чи дерев’яні божки — є більш реальними і надійними, ніж невидимий Бог Єгова, який все створив. Але, як зазначив апостол Павло, ідоли — «взагалі ніщо» (1 Кор. 8:4). Вони не спроможні бачити, чути, говорити чи діяти. Було б немудро поклонятись ідолам лише тому, що ми їх бачимо і можемо торкатися їх. Насправді ми йшли б за марнотою — порожньою ілюзією, що призвела б тільки до лиха (Пс. 115:4—8).
16. а) Як Сатана спокушає багатьох іти за марнотами? б) Чому можна сказати, що матеріальні речі є марнотою, особливо в порівнянні з Богом Єговою?
16 Сатана й далі вміло переконує людей іти за марнотами. Скажімо, він підштовхує безліч людей до того, щоб шукати безпеку в матеріальному. Може здаватися, що гроші, майно і високооплачувана робота мають свої переваги. Але що дають матеріальні речі, коли виникають проблеми зі здоров’ям, економічні труднощі або трапляється стихійне лихо? Чим допомагають статки, якщо людина відчуває внутрішню порожнечу, потребує в житті мети, керівництва і відповідей на глибокі злободенні питання? Як можуть вони захистити людину від смерті? Якщо ми покладатимемось на матеріальне, то будемо розчаровані. Матеріальні речі не рятують; вони є марнотою. Врешті-решт вони навіть не можуть захистити нас буквально, бо не продовжують короткочасного людського життя і не оберігають від хвороб та смерті (Прип. 23:4, 5). Та цього не скажеш про нашого Бога, Єгову! Лише розвиваючи міцні стосунки з ним, можна знайти справжню безпеку. Яке ж це безцінне благословення! Ніколи не залишаймо Єгови і не йдімо за марнотами.
17. Що ти постановив стосовно небезпек, які ми розглянули?
17 Хіба ми не є щасливими, що Єгова — наш Друг і Провідник у житті? Якщо ми будемо й далі слухатися його сповнених любові застережень стосовно трьох небезпек — не йти за більшістю, не йти за своїм серцем і не йти за марнотою,— то, скоріш за все, досягнемо мети вічного життя. У наступній статті ми обговоримо ще три перестороги, які дає Єгова, щоб допомогти нам ненавидіти й оминати хибні дороги, на які багато хто збочує (Пс. 119:128).
Як ти думаєш?
Як застосовувати принципи з...
• Вихід 23:2?
[Запитання для вивчення]
[Ілюстрація на сторінці 11]
Чи ти коли-небудь відчував бажання йти за більшістю?
[Ілюстрація на сторінці 13]
Чому небезпечно слухатися своїх внутрішніх поривів?
[Ілюстрація на сторінці 14]
Чи ти йдеш за марнотами?
