Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Потішаймо «всіх, хто в жалобі»

Потішаймо «всіх, хто в жалобі»

Потішаймо «всіх, хто в жалобі»

«Господь помазав Мене... щоб потішити всіх, хто в жалобі» (ІСАЇ 61:1, 2).

1. Як Ісус ставився до засмучених і чому?

ІСУС ХРИСТОС сказав: «Моя їжа — виконувати волю того, хто мене послав, і завершити його справу» (Ів. 4:34). У виконанні даного Богом завдання Ісус віддзеркалював неповторні риси свого Батька, однією з яких є велика любов до людей (1 Ів. 4:7—10). Апостол Павло звернув увагу на вияв цієї любові, коли назвав Єгову Богом «усілякої потіхи» (2 Кор. 1:3). Як передрікалося в пророцтві Ісаї, Ісус з такою ж любов’ю ставився до людей. (Прочитайте Ісаї 61:1, 2). Він прочитав це пророцтво в синагозі міста Назарета і пояснив, що ті слова стосуються його (Луки 4:16—21). Протягом свого служіння Ісус з любов’ю потішав засмучених, несучи їм підбадьорення і душевний мир.

2, 3. Чому послідовникам Христа треба наслідувати його, несучи іншим потіху?

2 Усі послідовники Ісуса мають наслідувати його, потішаючи засмучених (1 Кор. 11:1). Павло сказав: «Продовжуйте потішати та зміцняти один одного» (1 Фес. 5:11). Особливо нам треба потішати інших у ці «скрутні часи, коли жити... дуже важко» (2 Тим. 3:1). Щиросерді люди по цілому світі дедалі частіше зазнають горя, душевного болю та смутку через слова та вчинки інших.

3 Згідно з біблійним пророцтвом, у ці останні дні злої системи люди будуть «самолюбні, грошолюбні, чванливі, пихаті, сповнені зневаги, неслухняні батькам, невдячні. Вони не виявлятимуть відданості, не матимуть природної любові, самовладання, не йтимуть на жодні поступки, не любитимуть великодушності... будуть жорстокі, наклепники, зрадники, свавільні, горді, вони любитимуть задоволення, а не Бога». Такий склад розуму нині поширений, як ніколи раніше, адже «лихі люди й обманщики чинитимуть дедалі більше зло» (2 Тим. 3:2—4, 13).

4. Що відбувається з обставинами у теперішньому світі?

4 Усе це не повинне дивувати нас, адже в Божому Слові чітко сказано, що «весь світ лежить у владі Злого» (1 Ів. 5:19). У «весь світ» входять політичні, релігійні та комерційні структури, а також засоби, якими послуговується Сатана Диявол для поширення своїх ідей. Недаремно в Божому Слові сказано, що він — «правитель цього світу» і «бог цієї системи» (Ів. 14:30; 2 Кор. 4:4). Обставини на землі погіршуються, бо Сатана надзвичайно лютує, знаючи, що Єгова невдовзі усуне його (Об’яв. 12:12). Нас потішає знання того, що Бог не терпітиме Сатану та його злу систему без кінця. Спірне питання про верховну владу Єгови, яке порушив Сатана, буде вирішене (Бут., розд. 3; Йова, розд. 2).

Добру новину проповідують по цілій землі

5. Як в останні дні виконується пророцтво стосовно проповідування?

5 У цей важкий період людської історії відбувається те, що передрікав Ісус: «Цю добру новину про царство будуть проповідувати по цілій населеній землі на свідчення всім народам, а тоді прийде кінець» (Матв. 24:14). Ця всесвітня праця свідчення про Боже Царство набрала небувалого розмаху. Нині понад сім з половиною мільйонів Свідків Єгови, які об’єднані у понад 107 тисяч зборів по цілій землі, проповідують добру новину. Звістка про Царство також була основною темою Ісусового проповідування і навчання (Матв. 4:17). Завдяки праці проповідування ті, хто страждає, отримують велику потіху. Це видно з того, що за останні два роки 570 601 особа стала охрещеним Свідком Єгови.

6. Про що свідчить розмах нашої проповідницької діяльності?

6 На великий розмах проповідницької праці вказує і те, що Свідки Єгови за нашого часу перекладають та розповсюджують біблійну літературу понад 500 мовами. В історії людства такого ще не відбувалось. Існування, діяльність і ріст земної частини Божої організації — це щось унікальне. Без проводу й допомоги могутнього святого духу Єгови було б неможливо виконувати таку працю у світі, яким править Сатана. Оскільки добра новина проповідується по цілій населеній землі, потіху з Біблії отримують не тільки наші одновірці, але й засмучені люди, які приймають звістку про Царство.

Потіха для одновірців

7. а) Чому не варто сподіватися, що за нашого часу Єгова усуне всі неприємні обставини? б) Які є підстави вірити, що ми можемо зносити переслідування й лиха?

7 У цьому сповненому зла і страждань світі ми потраплятимемо в ситуації, які завдають болю. Не варто сподіватися, що до знищення цієї системи Бог усуне всі причини нещастя і смутку. Тож, коли ми стикаємося з передреченими гоніннями, випробовується наша відданість Єгові та його верховній владі (2 Тим. 3:12). А втім, завдяки допомозі й розраді від нашого небесного Батька ми, подібно до помазаних християн зі стародавніх Фессалонік, можемо витривало зносити переслідування й лиха та зберігати віру. (Прочитайте 2 Фессалонікійців 1:3—5).

8. Як Біблія показує, що Єгова потішає своїх служителів?

8 Немає жодного сумніву: Єгова дає своїм служителям необхідну розраду. Ось приклад. Коли зла цариця Єзавель хотіла вбити пророка Іллю, він злякався і втік. Він навіть казав, що хоче померти. Але Єгова не докорив Іллі, а потішив його і дав відвагу виконувати працю пророка (1 Цар. 19:1—21). Те, що Єгова дає розраду своєму народові, також можна побачити на прикладі християнського збору першого сторіччя. У Біблії читаємо, що «для збору по цілій Юдеї, Галілеї та Самарії настав час спокою, і збір зміцнявся». Крім того, «оскільки... цілий збір ходив у страху Єгови, отримуючи потіху через святий дух, то число віруючих постійно зростало» (Дії 9:31). Ми відчуваємо радість від того, що теж маємо «потіху через святий дух».

9. Як знання про Ісуса може нас потішати?

9 Як християни, ми отримуємо потіху, коли навчаємось про Ісуса Христа і ходимо його слідами. Ісус сказав: «Прийдіть до мене, всі струджені та обтяжені, і я відсвіжу вас. Візьміть на себе ярмо моє і навчіться від мене, тому що я лагідний та смиренний — і знайдете відсвіження для своїх душ, бо ярмо моє зручне і ноша легка» (Матв. 11:28—30). Ісус ставився до людей так, що це їх зміцняло. Тому ми повинні навчатися про Ісуса і наслідувати його приклад, завдяки чому нам удасться зменшити свої тривоги і хвилювання.

10, 11. Хто може давати потіху у зборі?

10 Нас також потішають одновірці. Наприклад, старійшини у зборі допомагають тим, хто потрапив у скрутні обставини. Учень Яків написав: «Чи хтось із вас [духовно] хворіє? Нехай покличе старійшин збору і хай вони помоляться над ним, намастивши його олією в ім’я Єгови. Тоді молитва віри вилікує недужого, і Єгова підійме його. І, якщо він учинив гріхи, буде йому прощено» (Як. 5:14, 15). Крім старійшин, нас можуть потішати також інші члени збору.

11 Зазвичай жінкам легше розмовляти про свої проблеми з іншими жінками. Особливо старші більш досвідчені сестри можуть давати мудрі поради молодшим сестрам. Ці духовно зрілі християнки за своє життя пережили чимало проблем. Тож їхнє співчуття і жіночі риси можуть стати для інших великою допомогою. (Прочитайте Тита 2:3—5). Безумовно, старійшини та вісники збору можуть і повинні «втішати пригнічені душі» (1 Фес. 5:14, 15). До того ж пам’ятаймо: Бог «потішає нас у всіх лихах, щоб ми у свою чергу потішали тих, хто теж страждає» (2 Кор. 1:4).

12. Чому важливо приходити на зібрання?

12 Цінним джерелом потіхи є наші зібрання, на яких ми підбадьорюємося думками з Біблії. У Дії 15:32 читаємо, що Юда і Сила «підбадьорювали братів багатьма промовами та зміцняли їх». Нас дуже зміцняють розмови з братами і сестрами до і після зібрань. Навіть якщо ми страждаємо через скрутні обставини, не відокремлюймося, бо це не принесе нам полегшення (Прип. 18:1). Натомість варто прислухатися до натхненої поради апостола Павла: «Зважаймо одні на одних, щоб спонукувати до любові й добрих учинків, та не покидаймо наших спільних зібрань, як деякі мають за звичай, а підбадьорюймо одні одних, і робімо так ще більше в міру того, як бачимо наближення цього дня» (Євр. 10:24, 25).

Потіха з Божого Слова

13, 14. Як нас потішає Святе Письмо?

13 Чи ми вже охрещені, чи лише робимо перші кроки в пізнанні Бога та його намірів, ми можемо отримувати велику розраду з Біблії. Павло писав: «Усе, що було написане раніше, написане нам для науки, щоб через витривалість і потіху з Писань ми мали надію» (Рим. 15:4). Святе Письмо здатне потішити людину, щоб вона була «в усьому вправна й цілковито споряджена до всякого доброго діла» (2 Тим. 3:16, 17). Знання правди про Божі наміри і надія на майбутнє несуть нам справжню розраду. Тож читаймо й досліджуймо Боже Слово та біблійні публікації, з яких ми черпаємо всіляку потіху і підбадьорення.

14 Ісус дав нам гарний приклад того, як навчати й потішати інших за допомогою Писань. Одного разу він з’явився двом учням після свого воскресіння і «докладно пояснював [їм] Писання». Його слова глибоко запали їм у серце (Луки 24:32). Апостол Павло, наслідуючи чудовий приклад Ісуса, вів з людьми «обговорення на основі Писань». У Верії його слухачі «прийняли слово з величезним за́палом, щодня ретельно досліджуючи Писання» (Дії 17:2, 10, 11). Нам також варто щодня читати Біблію і застосовувати поради з неї та з біблійних публікацій, бо це приносить потіху та надію у ці тяжкі часи.

Інші способи потішати одновірців

15, 16. Як можна допомагати одновірцям і потішати їх?

15 Ми потішаємо братів і сестер, коли надаємо їм практичну допомогу. Наприклад, можна робити покупки для літніх чи хворих, а також допомагати їм по господарству. Так ми покажемо, що особисто цікавимося ними (Фил. 2:4). Варто хвалити одновірців за їхні хороші риси: любов, розсудливість, сміливість і віру.

16 Дуже важливо потішати літніх одновірців. Ми можемо робити це, коли приходимо до них і уважно слухаємо їхні розповіді про життя і про те, як Єгова благословляв їхнє служіння. Ці розповіді можуть дуже підбадьорювати й потішати нас. З такими братами і сестрами ми можемо читати Біблію і наші публікації, обговорити статтю для вивчення з «Вартової башти», яка буде розглядатися на зібранні, або матеріал для вивчення Біблії у зборі. Також було б корисно подивитися з ними якийсь відеофільм нашого Товариства або прочитати чи розповісти підбадьорливі випадки зі служіння, описані в наших публікаціях.

17, 18. Чому ми, віддані служителі Єгови, можемо бути певні, що він зміцнятиме і потішатиме нас?

17 Коли бачимо, що брат чи сестра потребує потіхи, варто згадувати їх в особистих молитвах (Рим. 15:30; Кол. 4:12). Аби успішно долати життєві проблеми і з усіх сил потішати інших, нам треба мати таку ж віру та впевненість, яку мав псалмописьменник. Він заохочував: «Свого тягара поклади ти на Господа,— і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!» (Пс. 55:23). Єгова завжди потішатиме і підтримуватиме, якщо ми будемо віддано йому служити.

18 У давнину Бог запевнив своїх служителів: «Я,— Я ваш Той Утішитель» (Ісаї 51:12). Єгова буде потішати і благословляти нас, якщо ми словом та ділом потішатимемо засмучених. Хоч би якою була наша надія, небесна чи земна, кожного можуть підбадьорити Павлові слова, сказані до помазаних християн: «Нехай же сам Господь наш, Ісус Христос, а також Бог, наш Батько, який полюбив нас і, виявивши незаслужену доброту, дав вічну потіху та непохитну надію, потішать ваші серця і зміцнять вас у кожному доброму ділі й слові» (2 Фес. 2:16, 17).

Чи пригадуємо?

• Наскільки поширена наша праця, що несе потіху пригніченим?

• Якими способами можна потішати інших?

• Як Біблія показує, що Єгова потішає своїх служителів?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 28]

Чи ви потішаєте засмучених?

[Ілюстрація на сторінці 30]

І молоді, і старші можуть бути джерелом підбадьорення