Іноді археологічні розкопки прямо або непрямо підтверджують існування якогось біблійного персонажа. Наприклад, у 2011 році ізраїльські вчені опублікували інформацію про одну зі своїх знахідок, яка пролежала в землі приблизно 2000 років. Вони виявили похоронний осуарій — прикрашену вапнякову труну, в яку клали кістки померлої людини після того, як тіло розклалось.

На цьому осуарії міститься напис: «Міріам, дочка Ієшуа, сина Кайяфи, священика Маазії з Бет Імрі». Кайяфа — це юдейський первосвященик, який був причетний до суду над Ісусом і його страти (Ів. 11:48—50). Історик Йосиф Флавій згадує цього первосвященика як «Йосифа, званого Кайяфою». Знайдений осуарій, очевидно, належав комусь із родичів первосвященика. Оскільки осуарій, який знайшли раніше, має напис «Єгосеф бар Кайяфа» (тобто Йосиф, син Кайяфи) * і, як вважають, належав первосвященику з таким іменем, то Міріам була родичкою Кайяфи.

Згідно з інформацією Ізраїльського управління із захисту старожитностей, осуарій Міріам було конфісковано в злодіїв, які грабують стародавні гробниці. Дослідження цієї пам’ятки і напису на ній підтверджує її автентичність.

Цей осуарій розкриває нам і дещо нове. Мова йде про Маазію, який належав до останньої з 24-х груп священиків, котрі по черзі служили в Єрусалимському храмі (1 Хр. 24:18). Напис на цьому осуарії, як повідомляє Ізраїльське управління із захисту старожитностей, свідчить про «зв’язок роду Кайяфи з чергою Маазії».

У написі також згадується Бет Імрі. Управління, про яке йшлося вище, наводить два можливих варіанти пояснення цієї згадки: «По-перше, можливо, Бет Імрі — це назва, яку носив священицький рід, сини Іммерові, до нащадків яких належали члени черги Маазії (Езд. 2:36, 37; Неем. 7:39—42). По-друге, так могло називатися місце поховання покійниці [Міріам] або її цілої сім’ї». Хоч би як там було, осуарій Міріам чітко доводить, що Біблія розповідає про реальних людей, які належали до родин, що справді існували.