ЦЬОГО року виповнилося 100 років з дня прем’єри «Фото-драми сотворення», біблійного фільму, метою якого було зміцнити віру в Боже Слово, Біблію. У добу, коли теорія еволюції, так звана вища критика і скептицизм руйнували віру багатьох людей, «Фото-драма» обстоювала той факт, що Єгова є Творцем.

Чарлз Т. Рассел, який брав провід серед Дослідників Біблії, постійно шукав ефективних способів для швидкого поширення біблійної правди. Дослідники Біблії вже понад три десятиліття використовували силу друкованого слова. Тепер їхню увагу привернув новий засіб передачі інформації — кіно.

У 1890-х роках люди побачили німе кіно. Ще 1903 року в одній з церков Нью-Йорка пройшов показ релігійного фільму. Кіноіндустрія тільки починала розвиватися, коли 1912 року Рассел сміливо взявся за підготовку «Фото-драми». Він усвідомлював, що ця новинка зможе передати біблійну правду так, як цього не зробить друковане видання.

Восьмигодинний показ «Фото-драми», який зазвичай ділили на чотири сеанси, включав 96 записаних коротких біблійних промов, які озвучував добре відомий оповідач, чий голос у той час усі впізнавали. Чимало сцен супроводжувала класична музика. Досвідчені оператори відтворювали запис голосів і музики на фонографах, синхронізуючи звук з кольоровими слайдами та сценічними постановками відомих біблійних історій.

Більшість кіноплівки і чимало скляних слайдів купували в комерційних кіностудіях. Професійні художники у Філадельфії, Нью-Йорку, Парижі і Лондоні малювали на скляних слайдах і кіноплівках кадр за кадром. Групи бетелівців у художній студії теж мали багато роботи, коли доводилось замінити розбиті слайди  новими. Окрім куплених відзнятих матеріалів, було використано кінокадри, в яких знімалися члени родини Бетелю поблизу Йонкерса (штат Нью-Йорк). Вони виконували ролі Авраама, Ісака й ангела, який завадив Аврааму принести свого сина в жертву (Бут. 22:9—12).

Один приятель брата Рассела сказав пресі, що цей засіб передачі інформації «викличе інтерес до Біблії в тисяч людей, як ніщо інше, що було зроблено заради поширення релігійних ідей у минулому». Чи духівництво вітало таку новаторську ідею, яка полягала в тому, щоб нагодувати духовно спраглих людей? Аж ніяк. Загалом провідники так званого християнства засудили «Фото-драму». Дехто навіть вдавався до хитрих і безсоромних тактик, щоб перешкодити показу цього фільму. В одному приміщенні релігійні противники вимкнули подачу електроструму.

Все ж глядачі збиралися в театрах для безкоштовного перегляду «Фото-драми». У США кожного дня її показували майже у 80 містах. Чимало захоплених глядачів уперше дивилися звуковий фільм. За допомогою сповільненої зйомки вони бачили, як з яйця вилуплюється курча і як граціозно розкривається квітка. Тогочасні наукові відомості підкреслили неперевершену мудрість Єгови. Як згадувалось напочатку, побачивши брата Рассела, який представляв «Фото-драму», один глядач навіть подумав, що на екрані він «схожий на себе більше, ніж у житті».

Знавець історії кіно Тім Деркс назвав «Фото-драму» «першим великим кінофільмом, в якому синхронізовано звук (записане мовлення) із рухомою плівкою та кольоровими слайдами». У фільмах, які були створені до «Фото-драми», використовували деякі згадані технічні прийоми, але не всі разом в одному фільмі, особливо на біблійну тему. Жоден показ не зібрав такої великої аудиторії: загалом тільки за перший рік «Фото-драму» подивилось близько дев’яти мільйонів глядачів у Північній Америці, Європі, Австралії та Новій Зеландії.

Прем’єра «Фото-драми» відбулася 11 січня 1914 року в Нью-Йорку. Через сім місяців розпочалось лихо, яке пізніше назвали Першою світовою війною. Але люди по всій землі продовжували збиратися для перегляду «Фото-драми» і черпали потіху з її яскравих сцен, в яких зображалися майбутні благословення Царства. На 1914 рік «Фото-драма» була справді дивовижним фільмом, якому не було рівних.