ГРУПА молодих християн вирішує піти в кіно. Вони чули, що багатьом їхнім однокласникам дуже сподобався фільм. Коли молоді християни приходять у кінотеатр, вони бачать на афішах потужну зброю і напівголих жінок. Що вони зроблять? Чи підуть на цей фільм?

Ця ситуація показує, що ми приймаємо чимало рішень, які можуть позитивно або негативно вплинути на нашу духовність і стосунки з Єговою. Інколи ти маєш намір щось зробити, але, переглянувши ситуацію, змінюєш своє рішення. Про що це свідчить? Про нерішучість чи про розсудливість?

Любов до Бога спонукала нас присвятити своє життя йому та охреститися. Ми від щирого серця прагнемо залишатися вірними Богові. А втім, наш ворог Сатана Диявол старається зламати нашу непорочність (Об’яв. 12:17). Ми прийняли рішення служити Єгові й дотримуватися його заповідей. Було б дуже прикро, якби ми перестали віддано служити Єгові. Це могло б коштувати нам життя.

Понад 26 століть тому вавилонський цар Навуходоносор встановив величезну золоту статую і видав наказ, щоб усі впали і вклонилися їй. Кожного, хто не хотів цього зробити, мали вкинути до палаючої печі. Три богобоязливі служителі Єгови — Шадрах, Мешах і Авед-Него — не послухались. Оскільки вони не вклонилися цій статуї, їх укинули до палаючої печі. Ці євреї були готові радше ризикувати своїм життям, ніж піти на компроміс зі своїм рішенням служити Єгові, і він чудом їх врятував (Дан. 3:1—27).

 Пророк Даниїл не припиняв молитися, хоча за це йому загрожувала смерть у підземеллі з левами. Все ж він не покинув своєї звички тричі на день молитись до Єгови. Даниїл не змінив свого рішення поклонятися правдивому Богові. І, як результат, цей пророк був врятований «від лев’ячих пазурів» (Дан. 6:1—27).

Служителі Бога в наші дні теж живуть відповідно до свого присвячення йому. Наприклад, в одній африканській школі група учнів, які є Свідками Єгови, відмовилась брати участь у церемонії вшанування державного символу. Їм погрожували виключенням зі школи, якщо вони не візьмуть участі в церемонії разом з іншими учнями. Невдовзі після цього міністр освіти відвідав їхнє місто і поговорив з кількома учнями, які є Свідками. Ці молоді Свідки ввічливо і водночас безстрашно пояснили свою позицію. Відтоді цього питання вже не торкалися. Брати і сестри ходять у школу, і їх більше не змушують іти на компроміс, що зашкодило б їхнім стосункам з Єговою.

Подивімося, з чим стикнувся Джозеф, дружина якого страждала від раку і несподівано померла. Родина Джозефа з розумінням і повагою поставилася до його побажань стосовно поховальних обрядів. Але родичі його дружини не в правді, і вони хотіли провести певні поховальні обряди, у тому числі ті, які не подобаються Богу. Джозеф розповідає: «Оскільки я не поступився, вони намагалися вплинути на моїх дітей, проте діти залишалися непохитними. Родичі також старалися влаштувати в моєму домі ритуал пильнування біля труни. Але я сказав, що цього в моєму домі не буде. Вони знали, що такий ритуал не узгоджується з моїми віруваннями, ні з віруваннями моєї дружини. Тому після довгих розмов вони провели цей ритуал в іншому місці.

У той важкий час я благав Єгову допомогти нашій сім’ї не порушити його законів. Він вислухав мої молитви і допоміг нам бути стійкими попри тиск». Для Джозефа і його дітей було зовсім не прийнятним піти на компроміс у поклонінні Богу.

Невдовзі після Пасхи 32 року н. е. Ісус Христос пішов в околиці Сидона і там до нього підійшла одна сирофінікійка. Вона не переставала просити його вигнати демона з її дочки. Спочатку Ісус не сказав їй ні слова у відповідь. До своїх учнів він промовив: «Я був посланий не до всіх, а тільки до загублених овець з народу Ізраїля». Коли жінка наполягала, Ісус сказав: «Недобре забрати хліб у дітей і кинути цуценятам». З великою вірою вона відповіла: «Так, Господи, але ж цуценята їдять крихти, які падають зі столу господарів». Ісус виконав прохання жінки, зціливши її дочку (Матв. 15:21—28).

Ісус охоче змінював своє рішення, коли це було доречно. Так він наслідував Єгову. Приміром, Бог постановив винищити ізраїльтян за те, що вони зробили золоте теля. Але, прислухавшись до благань Мойсея, Єгова змінив своє рішення (Вих. 32:7—14).

Апостол Павло наслідував Єгову та Ісуса. Деякий час Павло вважав недоречним брати Івана Марка в місіонерські подорожі, бо він покинув Павла та Варнаву під час першої місіонерської подорожі. Однак пізніше Павло, очевидно, побачив, що Марко змінився і міг стати для нього цінною допомогою. Тому Павло сказав Тимофієві:  «Приведи із собою Марка, бо я потребую його допомоги в служінні» (2 Тим. 4:11).

А що сказати про нас? Наслідуючи нашого милосердного, терпеливого і сердечного небесного Батька, ми іноді можемо змінювати свої рішення. Наприклад, можна змінювати свою думку про інших. На відміну від Єгови та Ісуса, ми недосконалі. Якщо вони охоче змінювали своє рішення, чи ж не повинні ми зважати на пом’якшувальні обставини інших і відмовлятись від свого рішення?

Іноді варто змінити своє мислення, коли йдеться про духовні цілі. Деякі зацікавлені, що вивчають Біблію і певний час уже відвідують наші зібрання, можуть зволікати з хрещенням. Або декотрі брати вагаються розпочати піонерське служіння, хоч їхні обставини дозволяють їм це зробити. Інші, здається, не мають бажання отримати обов’язки у зборі (1 Тим. 3:1). Чи ти впізнаєш себе в комусь з них? Єгова з любов’ю пропонує тобі ставити такі цілі. Чому б не змінити свого мислення, щоб з радістю служити Богові та іншим?

Ось що розповідає Елла про своє служіння у філіалі Свідків Єгови в Африці: «Коли я тільки приїхала до Бетелю, то не знала, чи надовго залишуся в ньому. Я хотіла служити Єгові від усієї душі, але була надто прив’язана до своєї сім’ї. Спочатку я дуже скучала. Але товаришка по кімнаті підбадьорювала мене, тож я вирішила залишитись. Уже минуло десять років, а я й далі прагну якомога довше служити братам і сестрам, виконуючи своє доручення в Бетелі».

Чи ви пам’ятаєте, що сталося з Каїном, коли він почав заздрити своєму брату і розлютився на нього? Бог сказав цьому похмурому чоловікові, що буде виявляти йому ласку, якщо той почне робити добро. Єгова порадив Каїну перемогти гріх, який «біля дверей... підстерігає». Каїн міг змінити своє ставлення до брата і відмовитись від задуманого, але він знехтував Божою порадою. На жаль, Каїн убив свого брата і став першим убивцею людини (Бут. 4:2—8).

Розгляньмо приклад царя Уззії. Спершу він чинив правильне в очах Єгови і не припиняв шукати Бога. Але з часом він зіпсувався, ставши гордим. Хоча Уззія не був священиком, він увійшов у храм, щоб спалити пахощі. Священики застерегли його проти цього зухвалого вчинку. Чи він передумав? Ні, Уззія «сильно розлютився» і відкинув пересторогу. Тому Єгова вразив його проказою (2 Хр. 26:3—5, 16—20).

Справді, інколи нам просто необхідно змінити своє рішення. Звернімо увагу на один сучасний приклад. Жоакім охрестився 1955 року, але в 1978-му його виключили. Через більш ніж 20 років він розкаявся і був поновлений у зборі. Недавно старійшина запитав його, чому він так зволікав з поверненням в організацію. Жоакім відповів: «Я був сердитий і гордий. Мені дуже прикро, що я так довго чекав. Коли я був виключеним, я все-таки розумів, що Свідки Єгови навчають правди». Він мав змінити свій склад розуму і покаятись.

Ми можемо опинитися в ситуації, коли необхідно змінити своє рішення і життя. Охоче робімо це, щоб подобатись Єгові (Пс. 34:8).