ПІСНЯ 157
Врешті мир!
1. У бурхливих морях
є тиха земля,
тут сонячний, мирний народ.
Ще один порив —
і вляжуться вітри,
та спокій настане от-от.
(ПРИСПІВ)
Від долин аж до гір
в кожен дім і двір
прийшов жаданий мир.
Подивись, між людьми
і народами
врешті стихли громи.
Врешті мир.
2. А тоді день прийде —
так його ждем —
із людством примириться Бог.
Все живе зітхне.
Ніщо не сколихне
той світ, де царює любов.
(ПРИСПІВ)
Від долин аж до гір
в кожен дім і двір
прийшов жаданий мир.
Подивись, між людьми
і народами
врешті стихли громи.
Врешті мир.
(ПРИСПІВ)
Від долин аж до гір
в кожен дім і двір
прийшов жаданий мир.
Подивись, між людьми
і народами
врешті стихли громи.
(ПРИСПІВ)
Від долин аж до гір
в кожен дім і двір
прийшов жаданий мир.
Подивись, між людьми
і народами
врешті стихли громи.
Врешті мир.
Врешті мир.
(Дивіться також Пс. 72:1—7; Іс. 2:4; Рим. 16:20.)