13 вересня 2014 року в освітньому центрі в Паттерсоні (штат Нью-Йорк) відбувся випуск 137-го класу Біблійної школи «Гілеад». Ця школа навчає досвідчених Свідків Єгови ще ефективніше виконувати своє служіння і зміцнювати збори й філіали, в які їх призначено. Програму слухали 12 333 особи: частина безпосередньо в Паттерсоні, а інші через відеотрансляцію в різних місцях Канади, Пуерто-Рико, США та Ямайки.

Головуючим програми був Семюель Герд, член Керівного органу Свідків Єгови. У вступних словах він зосередив увагу на тому, наскільки думки Єгови вищі за наші (Ісаї 55:8, 9). Брат Герд зауважив, що, хоча студенти «Гілеаду» впродовж п’яти місяців наповнювали свої розуми думками Бога, вони дізналися лише про «частину діл його» (Йова 26:14). Він також сказав, що ми отримуємо великий пожиток щоразу, як збираємось, аби обговорити Божі думки, і ця програма не виняток.

«Плід духу — терпеливість» (Галатів 5:22). Джон Ларсон, який служить у комітеті філіалу в США, звернув увагу на дві сфери, в яких нам потрібно виявляти терпеливість — грань плоду Божого духу. По-перше, ми маємо бути терпеливими з Єговою в той час, як він навчає нас і допомагає міцно утвердитися у вірі (1 Петра 5:10). Гарний приклад у цьому подав Авраам: він терпеливо приймав навчання від Єгови й чекав, поки Єгова виконає дану йому обіцянку (Євреїв 6:15).

По-друге, нам треба бути терпеливими з собою. Після навчання в «Гілеаді» студенти можуть очікувати від себе надто багато. Якщо їм не відразу вдаватиметься добре виконувати нові доручення, вони можуть думати: «Що зі мною не так?». Пригадавши власний досвід, брат Ларсон запевнив студентів, що їм під силу подолати труднощі, якщо вони будуть терпеливими з собою і залишатимуться наполегливими, поки Єгова продовжуватиме навчати їх (Євреїв 6:11, 12).

«Нехай ваші серця будуть покірні і живуть вічно». Ентоні Морріс, член Керівного органу, побудував свою промову на Псалмі 22:26. Другу частину цього вірша можна буквально передати словами «нехай ваше серце живе вічно». Щоб отримати таке благословення, ми маємо бути смиренними. Брат Морріс наголосив: «Єгова буде послуговуватися нами, тільки якщо ми смиренні». Кожен з нас, навіть той, хто вже довго служить Єгові, в якийсь момент може забути, наскільки важливо наслідувати Ісуса Христа (2 Петра 1:9).

У Святому Письмі є приклади як тих, хто виявляв смирення, так і тих, хто цього не робив. Ірод Агріппа зухвало прийняв від улесливих людей славу, яка належить лише Богові. За це ангел Єгови вразив Ірода, і «його з’їли черви» (Дії 12:21—23). На відміну від Ірода, Петро не був гордим. Коли Ісус докорив Петру за те, що він «думав не про Боже, а про людське», той не образився й не розгнівався (Матвія 16:21—23). Він прийняв виправлення і подав чудовий приклад смиренності (1 Петра 5:5).

Декого з випускників буде призначено служити в одному з філіалів Свідків Єгови. Брат Морріс застеріг, що без смирення вони почуватимуться нещасними. Але помітити в собі брак смиренності не завжди легко. Аби підкреслити цю думку, брат Морріс пригадав, що багато років тому одному старійшині порадили розвивати цю рису. У листі до філіалу він написав: «Я найсмиренніший з усіх, кого я знаю». Брат Морріс заохотив студентів уникати такого мислення. Вони залишатимуться смиренними, якщо не будуть гордитися своєю владою, а пам’ятатимуть, що насправді вся влада належить Богу Єгові та Христу Ісусу.

«Бог не скупиться, даючи свій дух» (Івана 3:34). Майкл Бернетт, викладач школи «Гілеад», нагадав випускникам, що святий дух даватиме їм сил переборювати труднощі і сумніви, з якими вони стикнуться у служінні. Завдяки Божому духу Бецалель зміг успішно виконати своє завдання, пов’язане з будівництвом святого намету (Вихід 35:30—35). Святий дух не лише підсилив природні здібності цього майстра, але й допоміг йому навчати інших. Так само святий дух діятиме й у випадку з випускниками «Гілеаду», якщо вони, застосовуючи здобуті знання, навчатимуть інших на основі Писань.

За днів Бецалеля ізраїльські жінки теж відігравали неабияку роль у будівництві святого намету (Вихід 35:25, 26). Подібно й сестри з класу довели, що є «вмілими майстринями», адже в усьому підтримують своїх чоловіків. У кінці промови брат Бернетт дав випускникам таку пораду: «Врівноважуйте свої здібності скромністю і слухняністю. Тоді Єгова наділить вас своїм духом повною мірою».

«Чи ти будеш танцювати зі мною?» Марк Нюмер, помічник комітету навчання, розвинув тему за допомогою розповіді про те, як цар Давид переніс до Єрусалима ковчег угоди (2 Самуїла 6:12—14). Від радості смиренний Давид почав танцювати з «рабинями своїх слуг» (2 Самуїла 6:20—22). Ті рабині, мабуть, назавжди запам’ятали, як цар Давид танцював разом з ними. Брат Нюмер заохотив студентів «танцювати з рабинями». Він запитав: «Чи ти будеш готовий помагати навіть тим, хто не має високого становища?... Чи цінуватимеш інших за їхні духовні риси?»

Випускники наслідуватимуть Єгову, коли і далі будуть виявляти віддану любов (Псалом 113:6, 7). Навіть якщо комусь бракує смиренності, студентам важливо не дозволити недосконалостям інших впливати на них. «Вважай себе ніким»,— заохотив брат Нюмер кожного випускника, а тоді додав: «Стався до овець Єгови так, як він».

«Проповідуйте при кожній слушній нагоді». У цій промові Вільям Семюелсон, наглядач відділу теократичних шкіл, навів приклад апостола Павла, який проповідував добру новину при кожній нагоді (Дії 17:17). Потім промовець попросив студентів відтворити цікаві випадки з проповідування, які вони мали за час навчання у «Гілеаді». Наприклад, одне подружжя познайомилося з жінкою, котра працювала в супермаркеті. Чоловік з дружиною почекали, поки жінка звільниться, а тоді запропонували їй подивитися відеоролик «Чому варто вивчати Біблію?». Вони також показали їй, що на нашому веб-сайті jw.org вона може знайти інформацію лаоською, своєю рідною мовою. Подружжя повторно відвідало цю жінку, щоб підтримати її зацікавлення.

«Залишайтесь придатними для служіння Царству». Брат Вільям Нонкіс з відділу служіння філіалу в США взяв інтерв’ю у чотирьох випускників. Вони, подібно до Ісаї, з готовністю присвятили себе служінню Царству, але ця школа заохотила їх не зупинятися на досягнутому (Ісаї 6:8). Сестра Снолія Масеко розповіла, що школа «Гілеад» показала їй, в яких сферах вона може поліпшитися. Особливо їй сподобались поради стосовно того, як мудро використовувати час після цілого дня служіння. Вона каже: «Навчання допомогло мені побачити, що я можу значно більше, ніж мені здається». Брат Денніс Нільсен побачив, що слова з Софонії 3:17 допоможуть не знеохочуватись у служінні. «Якщо я проповідую, але не досягаю особливих результатів, то маю пам’ятати, що Єгова радіє,— поділився брат Нільсен,— і я повинен робити так само».

«Поспостерігайте уважно за птахами небесними» (Матвія 6:26). Член Керівного органу Стівен Летт виголосив ключову промову. Він звернув увагу на те, що Ісус радив «поспостерігати уважно» за птахами, або пильно придивитися до них. Брат Летт показав, чого від птахів можна навчитись (Йова 12:7).

Для прикладу, подібно як Єгова дбає про птахів, він подбає і про нас. Ми належимо до «Божої сім’ї», і Бог запевняє, що він «піклується про своїх» (1 Тимофія 3:15; 5:8). Звичайно, ми зі свого боку теж мусимо щось робити. Так само як птахи мають знайти їжу, яку їм дає Єгова, ми повинні «і далі шукати найперше Царства», щоб отримати благословення Бога (Матвія 6:33).

Брат Летт згадав про те, що птахи видають спеціальні звуки, якими попереджають про небезпеку. Ми також в разі необхідності застерігаємо інших, приміром, коли хтось «ступить на хибний шлях і не усвідомить цього» (Галатів 6:1). А коли ми проповідуємо, то попереджаємо людей про швидке наближення «дня Єгови» (Софонії 1:14). Брат Летт навів ще один приклад. Мігруючи, птахи перелітають високі гори. Подібно й ми з допомогою Єгови переборюємо нездоланні на перший погляд перешкоди (Матвія 17:20).

Закінчення. Після того як студентам вручили дипломи, один з них прочитав лист подяки від імені класу. На завершення програми брат Герд порівняв процес вкорінення думок Єгови в наше серце до забивання костилів у залізничні шпали. Щоб надійно забити костиль, треба вдарити по ньому не один раз. Так і випускникам потрібно надалі роздумувати над усім, чого вони навчились у «Гілеаді». Брат Герд сказав: «Старанно “вбивайте” Божі думки глибоко у своє серце, а також дійте згідно з ними. Тоді ви отримаєте рясні благословення».